Наше життя — це два вектори природи. Перший — «мати», зумовлений жагою примноження, культом споживання, рекламою та маркетинговими хитрощами. На противагу «мати» постає інший вектор — екзистенціальні «бути», спрямовані в середину себе. Це бажання осягнути суть. Як ці дві паралелі співають у буденності?

Психоаналітик Еріх Фромм дає власне розуміння однієї з дилем «мати або бути», яка стає найсуттєвішою проблемою людського світу, підкорюючи собі все, що нас оточує.