Читач цієї збірки визначається тим, що навряд чи колись перестане жити в уявному світі.  Такому читачеві добре, коли поряд, у серці (а то й у дзеркалі) з’являється ведмідь, який знаходить себе в різних ситуаціях і по-справжньому любить життя. Герой цієї збірки радіє життю в усіх його проявах, любить мандрувати, спілкується з незвичайними людьми та дивовижними істотами.

До книги вибраного Івана Малковича (1961) увійшли вірші зі збірок «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), «Вірші на зиму» (2006), «Все поруч» (2010), «Подорожник» (2013, І-ше видання), «Яксу́нині береги» (2020).

«Ця зустріч з добре знаним поетом яскраво увиразнює те, що було властиве йому протягом усього поетичного шляху – вишуканість простоти і рідкісний ліризм.

12 лютого 1840 р. вийшов цензурований дозвіл друкувати «Кобзар». » вийшов приблизно в березні – на початку квітня і отримав одноголосне визнання критиків з приводу поетичного таланту його автора. як ті, з яких складався “Кобзар”, ніхто не збуджував таких думок, таких настроїв. Мелодичне поетичне слово, близькість до фольклору, палка любов до батьківщини, чиста народна мова — основні риси шевченківської мови — яскраво виявились у цій книзі.