Це книга про одну з найбільших трагедій української історії — битву під Берестечком. Написана ще в 1966–1967 рр., вона зго­дом не раз дописувалась на всіх етапах наступних україн­ських драм і трагедій — і після поразки 60-х, і в безвиході 70-х, і в оман­ливих пастках 80-х. Протягом цього часу з конкретної поразки під конкретним Берестечком тема цього роману переростала в розуміння, що «поразка — це наука, ніяка перемога так не вчить», а відтак і в необхідність перемоги над поразкою, що в сьогод­нішні межові для нашого буття часи особливо актуально.