Перша частина автобіографічної книжки відомої французької письменниці угорського походження Крістін Арноті «Мені п’ятнадцять років, і я не хочу помирати» присвячена облозі Будапешта під час ІІ Світової війни. В ній авторка розповідає про життя мешканців будинку, розташованого на березі Дунаю, що під час кривавих боїв за місто між совєтськими та німецько-фашистськими військами протягом двох місяців ховались у підвалі свого будинку.