Квітень 1944 року.

В’язень Аушвіцу, дев’ятнадцятий Вальтер Розенберг (який згодом змінив ім’я на Рудольфа Врба), за кілька попередніх років уже зіткнувся з усіма звірствами табору смерті: газовими камерами, крематоріями та жорстоким охороною.

Одного разу йому доручили перевірити речі нових в’язнів: жінок, чоловіків, дітей, цілих сімей.