Інна, тридцятип’ятирічна піаністка, повертається до Харкова лише на декілька тижнів — побачити братів, друзів і звільнити підсобку ресторану в центрі міста від речей свого покійного батька. Проте серед залізяччя й старого дріб’язку вона знаходить щось особливе — складає пазл власного дитинства та родинної історії.

Головний герой роману Еммануїл мріє бути письменником, скільки себе пам’ятає. Він завзято шукає свою тему, свою музу, своє місце у світовій літературі, однак має цілу купу причин, що не сприяють творчому процесу. У той момент, коли Еммі вже майже не болить його нездійсненна мрія, він потрапляє до загадкової організації під назвою «Спілка забутих письменників», членами якої є невідомі літератори — нецікаві колись і забуті тепер.