Усі хочуть дружити з Рен Бомонт. Вона — втілення ідеалу, вродлива, добра, чарівна. І досі принципово незаймана. Саме останній пункт вибішує Крю Ланкастера — похмурого зухвальця, якому належать усе й усі в цій школі, — найбільше. Крю мав би ненавидіти Рен, таку до біса правильну, а Рен мала б боятися самого його подиху.