До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Кільце» увійшли трактати, діалоги, притчі. Характерними рисами філософії митця є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. У його творах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зокрема у діалозі «Кільце» філософ розвиває та конкретизує своє вчення про наявність двох натур, обґрунтовує ідею про те, що через пізнання невидимої натури речей проходить шлях до самопізнання та досягнення щастя і спокою духу.

До книги Василя Стуса (6.01.1938–4.09.1985) — одного з найвидатніших українських поетів ХХ сто­ліття — увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості. З листа В. Стуса до побратима-політв’язня Миколи Плахотнюка: “…наш єдиний оптимізм — у прямостоянні. І ця постава робить нас усіх — братами.

До книжки Наталки Білоцерківець — однієї з найважливіших сучасних українських поетів — увійшли вірші з усіх її збірок: «Балада про нескорених» (1976), «У країні мого серця» (1979), «Підземний вогонь» (1984), «Листопад» (1989), «Алергія» (1999), «Готель Централь» (2004). Це найповніше на сьогодні вибране авторки.

«Жоден поет не здобувався на таку раптову і всенародну популярність, як Бернс у Шотландії», — стверджує англій­ська літературна енциклопедія. 25 січня — на день народження Бернса — шотландці й досі традиційно збираються родинами й читають улюблені твори свого барда. Справжній народний культ Бернса в Шотландії чимось нагадує наш культ Шевченка.

“Антологія української поезії ХХ століття. Від Тичині до Жадана” — це важливий літературний збірник, що охоплює столітню історію української поезії, відобразивши її найяскравіші моменти, творчі пошуки та культурні трансформації. Збірка зібрала в собі твори класиків, таких як Павличко, Стус, Костенко, а також поетів, чия слава розцвіла вже наприкінці століття — Жадан, Іздрик, Крук.