У книзі вміщено «Автобіографію» Тараса Шевченка і три найбільш знакові твори поета, написані в різний період життя, у яких глибинно розкривається тема вибору Людини. Вибору між вільним злетом духу та ілюзією дрібного земного благополуччя.

Поема «Тризна» і повість «Художник» об’єднані єдиним задумом поета: стати наче осторонь своєї долі й осмислити її з висоти орлиного польоту нескореної душі.

Що спонукає батьків ділитися власним досвідом зі своїми дітьми? Естафета від покоління до покоління кожну сотню років набуває нових форм і глибин, але мета та сама: пошук близькості, застереження від помилок і небезпек, імпульс для виростання. Батьки незалежно від обставин мусять навчити своїх дітей жити в реальному світі.

У романі подано широкий соціальний зріз життя й побуту різних прошарків населення підросійської України останніх десятиліть ХІХ сторіччя. Головна героїня твору – проста сільська дівчина Христя – зазнає на собі усіх несправедливостей тої важкої пореформеної епохи, внаслідок чого її моральні устої ламаються, вона скочується чимраз нижче й нижче і зрештою гине.

До видання увійшли вибрані твори українського прозаїка, поета, публіциста, одного з основоположників пореволюційної прози Миколи Хвильового (1893–1933), справжнє ім’я якого — Микола Фітільов. Письменник показав вадикомуністичного суспільства, правдиво зобразив «юних фанатиків комуни», «вірних псів революції», «липових комуністів».

«Кайдашева сім’я» – реалістична соціально-побутова повість класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. У творі описано події, що відбувалися у великій сільській родині Кайдашів. Конфлікти усередині сім’ї зображено з гумором, проте добре ставлення до сварливих Кайдашів не перешкоджає автору безжально критикувати суспільний лад, спосіб організації громади, поведінку духовенства, які призводять до зубожіння людського духу.

В історії світової літератури трапляються щасливі випадки, коли створена письменником-початківцем книга долає часові та просторові обмеження, перетворюючись у шедевр для всіх часів і народів. Саме таким щасливим випадком можна вважати «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя. У восьми повістинах, що лягли в основу «Вечорів…», читач відкриє для себе майже казковий світ старожитнього українського села, де відьми літають як собі знають, де чорт ярмаркує у Сорочинцях, де страшний Басаврюк чіпляється до красних дівчат.

#VALUE!

До видання увійшли повісті української письменниці Марко Вовчок (справжнє прізвище — Марія Вілінська, 1833–1907).

Вона була єдиною жінкою-письменницею в українській літературі наприкінці 50-х років XIX століття. Її повість «Маруся» ще за життя письменниці здобула широку славу за кордоном, була перекладена багатьма мовами та отримала нагороду Французької академії.

Ольга Кобилянська — відома українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, громадське життя.

Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна». Головна героїня твору, вольова і духовно багата Наталка, веде боротьбу з буденним споживацьким світом і є справжньою царівною своєї долі.

У скарбницю української драматургії вагому частку вніс великий драматург і талановитий актор Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). До видання увійшли вибрані твори «Наймичка», «Безталанна», «Сава Чалий». У них відтворено життя українського народу та визвольну боротьбу козацтва у другій половині XIX століття.