У новому романі Олександра Красовицького події розвиваються у 2025 році на тлі поступового розпаду російської влади після похорону путіна та звільнення мавзолею від тіла Леніна. Автор розповідає історію радянських та російських спецслужб, цинічного захоплення влади вихідцями з КДБ/ФСБ, про використання цим «спрутом» світових фінансових та релігійних центрів для підтримки диктаторських режимів, показує недовговічність системи влади, створеної путіним.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна. Те, що здавалося крахом влади після смерті диктатора, обернулося перезавантаженням системи. На зміну старій гвардії приходять їхні онуки. На місці відрубаних голів «гідри ОГП-НКВД-КГБ-ФСБ» виростають нові, більш загрозливі.

#VALUE!

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі. «Іду на Ви!» — заздалегідь попереджав князь своїх противників. За роки походів князь Святослав створив найбільшу імперію в Європі — від Балтійського до Каспійського моря.

Вероніка Кожушко (2006—2024) — українська художниця, письменниця, волонтерка. Брала активну участь у студентському і творчому житті Харкова. Загинула 30 серпня 2024 року під час російського масованого обстрілу міста.

У збірці представлено літературні та графічні твори юної авторки — щирі, самобутні, пронизливі.

До Антології української наукової фантастики ввійшли новели сучасних українських письменників. Укладачі збірки Дмитро Громов і Олег Ладиженський (Г. Л. Олді) зазначають, що темами багатьох оповідань Антології є віртуальна реальність, штучний інтелект, нейромережі, цифрові технології. Такі тенденції спостерігаються в усьому світі, і було б дивно, якби вони не знайшли відображення у творах сучасної наукової фантастики.

The new book Tomorrow by Oleksandr Krasovytskyy is a dazzling prediction of forthcoming and distant events that will inevitably overtake the “evil empire” of the Russian Federation because of its infernal acts.

The characters of the three stories are so hyper-realistic and vivid that give you goosebumps: a propagandist weaving the plot of an alternate reality, a cynical and violent Secret Service officer, and an insane tyrant.

In the novel Yesterday, Oleksandr Krasovytskyy (b. 1967) explores historical events through the perspective of alternative history. The author presents a different scenario to better understand real occurrences. The novel speculates on how different outcomes in the aftermath of the 2014 Maidan protests could have influenced subsequent events.

Що, якби кожна людина у вашому житті стала главою книги? П’ятнадцять глибоких, сильних, часом трагічних епізодів про людей, чиє життя докорінно змінилося 24 лютого 2022 року. На цих сторінках — любов, перевірена випробуваннями, тяжкі втрати й біль, який загартував. Буденне набуває глибини, а люди відкриваються у новому світлі.

Роман «Вересові меди» — це драма, що розгортається на Поліссі в історичний період між двома світовими війнами. Богдана Ясницька, героїня роману, слідує поклику серця і не хоче йти торованими шляхами, як її родина і односельці. Заради своєї мрії вона розпочинає нове життя, втікає з рідної домівки і з власного весілля.

Особливе місце в житті та творчості Ю. Покальчука займали проблеми «важких» підлітків — неповнолітніх злочинців з виховних колоній. Підлітки, тікаючи з неблагополучних родин, де потерпали від насильства рідних, потрапляють на вулиці. Кинуті напризволяще, вони копіюють єдиний відомий їм спосіб життя дорослих — крадіжки, алкоголь, наркотики, секс, азартні ігри, бійки, приниження, знущання.

Юрко Покальчук (1941— 2008) — письменник, перекладач, науковець, музикант, мандрівник. Для нього не було заборонених тем. Еротичні сцени в його творах вважаються найсміливішими в сучасній українській літературі.

Що є джерелом сексуального потягу? Де закінчується первісне тваринне начало і починається Людина? Чи є в людському житті щось вище за нестримний потяг однієї людини до іншої, який змітає на своєму шляху всі суспільні норми?

Маленькі оповідання, такий же чорний гумор, що і у Хармса, хоча й більш близький до сьогоднішніх реалій. На перший погляд — мозаїка, що розсипається, зв’язки раз у раз обриваються, все вислизає і тремтить. Але чим глибше занурюєшся в текст, тим ясніше починаєш розуміти, що всі ці гротескні ситуації і дивні герої — Микола і Сократ, Заболоття і Маріша Потопу, тісно пов’язані всім, що пішло, йде або може піти.