Саффі Гантлі-Олівер — розумна та ефектна світська леді й водночас — досвідчена серійна вбивця. Понад п’ятнадцять років вона полює на ґвалтівників і домашніх тиранів, вирішуючи, хто з кривдників заслуговує на справжнє наказання.

Її життя тривалий час було одиноким: непросто будувати стосунки, коли твій обранець може виявитися черговим поганцем.

«Три товариші» — роман, що належить до золотого фонду світової літератури ХХ століття, шедевр німецької класики, перекладений багатьма мовами та майстерно перенесений кінорежисерами на екрани, входить до трилогії романів Ремарка про трагедію «втраченого покоління» — молодих людей, які стали жертвами страшної й жорстокої Першої світової війни.

«Можливо, я досягла межі моєї міцності. Наче намагання закінчити школу для надприродних істот не є достатнім випробуванням, мої любовні стосунки зі складних перетворилися на справжню катастрофу. І це ще не все. У Колі точаться суперечки щодо моєї майбутньої коронації.

Ба більше, видано ордер на арешт за наші з Хадсоном нібито злочини — а це, вочевидь, означає довічне ув’язнення з незламним прокляттям, якого неможливо позбутися.

Джеймі Кеннінґ ніяк не може збагнути, як утратив найкращого друга. Чотири роки тому його сусід по кімнаті — татуйований саркастичний порушник правил Раян Веслі — просто зник із життя хлопця без жодних пояснень. То й що, як в останню ніч у хокейному таборі, коли їм було по вісімнадцять, вони трохи захопилися? То була лише маленька п’яна дурість.

Оскар Вайлд (1854—1900) — англійський драматург, поет, прозаїк, есеїст, критик. Яскрава знаменитість пізнього Вікторіанського періоду, лондонський денді, він був визнаний британцями найдотепнішою людиною. Це один із найпарадоксальніших умів в історії людства, недарма Вайлда прозвали «королем життя», «принцом парадоксів».

Класик польської літератури, почесний академік Петербурзької Академії наук, Генрік Сенкевич (1846— 1916) був блискучим історичним романістом. Подібно до Гюго, Дюма, Толстого він зумів описати великі події минулих епох, приділивши увагу й особистості людини — творцеві цих подій. «Quo vadis» («Камо грядеши») — один з його найкращих історичних романів, який приніс автору світову популярність і багато в чому посприяв присудженню йому Нобелівської премії з літератури в 1905 році.

Моє прізвище — Селмон — звучить як назва риби; а звали мене Сьюзі. У день мого вбивства, 6 грудня 1973 року, мені було чотирнадцять. Той, хто скидався більше на звіру, аніж на людину, вчинив наругу над моїм тілом, а потім розірвав його на шматочки.

Тепер, опинившись на небесах, я маю спостерігати за тим, як вбивця намагається замість сліди, а моя сім’я — змиритися зі внутрішньою.