• Екранізовано в 2008 році, в головних ролях Сем Роквелл та Анжеліка Г’юстон

Мати Віктора Манчіні перебуває в лікарні для душевнохворих. Догляд за нею відчутно б’є по кишені, проте Віктор, як відданий син, вигадує надзвичайний спосіб заробітку.

Він ходить по ресторанах та вдає, ніби давиться їжею, і коли хтось «рятує» його, то він, вдячний, оповідає журливу історію життя.

• Перевидання в оновленому оформленні

Молодість професорської доньки Лідочки Вербицької здається безхмарною: турботлива мама й коханий чоловік, гарна квартира, перспективна робота. Але родина дівчини має чимало темних таємниць, і Лідин брат, що ніколи не виходить з кімнати, – не єдина маріонетка в руках матері!

Підступ і брехня – ось на чому мати побудувала родинну ідилію!

Власного щастя Ліда може зректися сама.

Міф – це те, чого ніколи не було і що завжди є. Хрестоматія Михайла Назаренка пропонує поглянути на світ українського фольклору очима тих, для кого звичною справою була зустріч із чортом, хованцем, скарбом-перевертнем чи купальським змієм, краще знаним як черепаха. Понад пів тисячі коротких текстів із сотні джерел, опублікованих між 1853 і 2022 роками, знайомлять із численними персонажами української демонології, які мешкали на землях від Закарпаття до Слобожанщини й від Полісся до Херсонщини.

«Хороші передчуття» — це збірка короткої прози, яку Богдан Коломійчук написав у період 2022–2025 років під час ­своєї служби в ЗСУ та участі в російсько-українській війні. Його текс­ти — про досвід цивільної людини, письменника, котрому довелося побачити війну зсередини. Без пафосу, але щиро про те, як війна змінює і травмує людський характер, наповнює життя невизначеністю і навіть стирає спогади.

«Небесна парасоля» Ірини Савки — це своєрідний літопис пам’яті про життя звичайних українців, про яких не знімають фільми й не загадують в енциклопедіях. А проте усі персонажі такі реалістичні, що кожному слову тут безсумнівно віриш. У коротких історіях із замальовок постають цілісні картини: війна, час радянської окупації, підпільна боротьба, арешти й концтабори, щоденна рутина, втрати, гіркий біль і зламані долі… Й водночас — кохання, яке триває усе життя, глибина почуттів, мудрість і важливість справжніх цінностей.

Софія Андрухович — авторка, яка вміє заглядати в душу до своїх персонажів. Вона створює їх такими глибокими, неочевидними, переконливими, що, познайомившись з ними вперше, не забудеш їх та й навряд чи відпустиш, а може, то вони не відпускатимуть тебе. Тож перевидання двох ранніх книжок Софії Андрухович: збірки оповідань «Жінки їхніх чоловіків» та повісті «Старі люди» з ілюстраціями Олени Стельмах — це повернення до історій непересічних і водночас буденних жінок і чоловіків, частіше все-таки жінок.

До книги «Лексикон таємних знань» Тараса Прохаська входить кілька повістей та оповідань. Знайома й уже люблена читачами повільна проза Прохаська занурює у світ почуттів і відчуттів, знаків, вказівок, стежок і лабіринтів. Деякі розповіді автора майже безсюжетні, позбавлені пафосу й моралі, зате насичені безліччю деталей і описів, завдяки чому стають позачасовими й позапросторовими історіями.

У притулку для самотніх акторів — тиша, що пахне ліками, неспішними прогулянками серед осінніх дерев і спогадами. Тут мешкають дві колишні зірки радянського кіно. Їхні історії переплітаються між собою, як сухі стеб­ла зів’ялої трави. Раніше вони змагалися за любов одного чоловіка, ворогували запекло й гордо, жертвували собою заради примарного щастя.

Ярослав живе звичайним життям підлітка: ходить до школи, не може порозумітися з батьками й однолітками, потай від усіх переживає першу закоханість, у вільний час моделює віртуальні світи, а також страждає на астму. Та одного разу батьки відправляють його у літній табір на море, де хлопець змушений долати страхи й шукати шляхи здійснення мрій, знаходити друзів і переживати втрати, цінувати кожну мить і, нарешті, відкриватися світові.

«Лексикон інтимних міст» – найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, автор розповідає нам 111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні – у широкому значенні цього слова – пригоди. Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти – від есе й оповідань до віршів у прозі – разом становлять автобіографічний атлас світу письменника.

Звідки беруться бунтарки? З ковбасних кущів Яремча, районних показів мод і сміливості бути інакшою там, де вимагають суворих копій.

Невигадані (а тому ще більш неймовірні) історії Ірени Карпи розкажуть про її дитинство та пошуки себе, а також про мандри, де містика і фантазія безсоромно панують над дійсністю.

У селі, назву якого знають лише місцеві, горить сливове дерево і будинок, де колись жила велика родина. А в іншому з’являється Дуся — доросла дівчина з плюшевим драконом у руках, чорними руками та розгубленим поглядом. Вона не пам’ятає нічого про себе і не знає, де її дім. Але життя кожного, хто її зустріне, зміниться назавжди.

Книга «Мертва жива вода» — це дебютний детектив української письменниці Світлани Кострикіної. Майя працює на телебаченні в кримінальній програмі: допомагає знаходити зниклих або відновлювати правосуддя в тих забутих справах, де відчувається помилка слідства. Так, десь треба дещо зманіпулювати думкою і емоціями глядачів, але ж наша невротична трудоголічка з колективом переконана, що робить хорошу справу.