У творах Миколи Хвильового (1893—1933) чи не вперше в українській літературі душа людини постає нещадно оголеною, роздвоєною, засліпленою фанатичною вірою в щастя «загірної комуни».

Видання містить твори із другої збірки прози М. Хвильового «Осінь». Його персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати.

Юрій Іванович Яновський (1902–1954) — український прозаїк, поет, драматург, журналіст, редактор і сценарист.

Його твори «Чотири шаблі» (1930) та «Вершники» (1935), написані у формі романів у новелах, відтворюють панораму драматичних подій в Україні в період Жовтневого перевороту і кровопролитної та братовбивчої громадянської війни, а також у мирний післявоєнний час.

Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — український письменник і перекладач, один із найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».
Роман «Невеличка драма» — це історія нещасливого кохання Марти Висоцької та Юрія Славенка. Красива, молода, сповнена сил і мрій, Марта має роботу й власне житло.

Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач, 1871—1913) — славетна українська письменниця, геніальна поетеса, драматург і перекладач. Перший свій вірш вона склала у дев’ять років, останній — у 40, усього написала близько 270 віршів, а ще поеми й віршовані драматичні твори.

Драма-феєрія «Лісова пісня» навіяна казками та легендами про Мавку, почутими Лесею в дитинстві на Волині.

Гнат Хоткевич (літературний псевдонім — Гнат Галайда; 1877–1938) — український письменник, бандурист, театральний і громадсько-політичний діяч. «Камінна душа» — один із центральних творів його доробку. Маруся-сирота стає жінкою попа Василя і прибуває в Криворівню — серце Гуцульського краю. Та з ним вона не може відчути себе жінкою.