Історія Наука Політологія українською в США

«Навігатор» проведе читачів бурхливим ХХ століттям і не менш буремною сучасною історією, адже розповідає про життя в Україні від передумов Першої світової війни до повномасштабного російського вторгнення 2022 року, вписуючи всі ці події у світовий контекст. Його автори простежують органічні зв’язки між подіями, віддаленими між собою на багато десятиліть, як-от творення Української Народної Республіки 1917 року й відновлення української незалежності 1991 року, та на тисячі кілометрів: наприклад, в Іраку й Україні. Книжка розповідає також про звичайне життя, яке точилося на тлі воєн, збройних конфліктів і дипломатичних домовленостей, адже культура, наука, економічна ситуація й суспільне повсякдення — це не менш важлива частина історії, ніж політичні зрушення.

Про що хвилюється Сталін, коли Рузвельт їсть сир? Чому в найскладніші моменти Черчилль обирає не віскі, а коньяк? Чи допоможе Оппенгеймеру з атомною бомбою печена гуска?

У 1960-х роках колоніальний інстинкт Великої Британії спалахнув з новою силою: було прийнято таємне рішення запропонувати США базу на Дієго-Гарсія, одному з островів архіпелагу Чагос в Індійському океані, створити нову колонію («Британську територію в Індійському океані») та депортувати туди все місцеве населення. Однією з таких вигнанок була двадцятирічна Лізебі Елізé, яка чекала на свою першу дитину. Протягом чотирьох десятиліть уряд Маврикію боровся за повернення Чагоса, і останнє десятиліття Філіп Сендс був тісно залучений до цих справ.

Опануйте ключі до впливу та переконання інших. Вам допоможуть сторінки цієї книжки, що розкриває багато цікавих питань, наприклад: що можуть розповісти наші кінцівки про емоції? Чому детектор брехні не працює надійно без урахування контексту?

Поверніться в минуле, зазирніть до світу вікінгів і проведіть день із його мешканцями. За доби вікінгів сталися деякі з найдраматичніших змін в історії середньовіччя: сформувалися сучасні королівства Данія, Норвегія і Швеція, люди повністю заселили Ісландію, а язичницьку скандинавську релігію заступило християнство. Люди цієї епохи стали свідками швидкого розвитку технологій: будувалися мости й фортеці; великий поступ спостерігався у суднобудуванні й навігації, завдяки якому вікінги змогли подорожувати, влаштовувати набіги й колонізовувати нові землі в небачених до того масштабах.

У цій захопливій книжці розкриваються секретні місії з ліквідацій ворогів Ізраїлю. Від лідерів «Хамасу» і «Хезболли» до стратега Організації визволення Палестини, від сирійського генерала до канадського інженера — зібрана тут історія чисельних цільових убивств доводить: вороги Ізраїлю можуть забути про спокій. І не важливо, де вони ховаються: «Шин-Бет», «Моссад», ЦАХАЛ та інші сили вистежать і ліквідують їх у Бейруті, Дамаску, Тегерані, Дубаю, Римі, Парижі чи Лондоні.

Наприкінці 50-х у США виникла нова професія — астронавт, і першими її представниками стали семеро військових льотчиків: Ал Шепард, Ґас Ґріссом, Джон Ґленн, Скотт Карпентер, Воллі Шірра, Ґордон Купер та Дік Слейтон. У квітні 1959-го вони ще нічим не відзначилися, лише з’явилися на пресконференції НАСА, а їх умить прозвали найбільшими відчайдухами Америки. «Нормальні пацани» — історія цих чоловіків, від випробувальних польотів над пустелею Мохаве до підкорення космосу.

1-го серпня 2008 року під час сходження на К2 загинули одинадцятеро людей. Двоє шерпів — Чхірінґ Дордже та Пасанґ Лама — зуміли вижити. На основі ретельного дослідження і численних інтерв’ю Пітер Цукерман й Аманда Падоан уперше розповідають їхню дивовижну історію.

Від 150 до 200 тисяч осіб утримують у таборах для політичних в’язнів у Північній Кореї. Ці табори проіснували вдвічі довше, ніж радянські ГУЛАГи, й за весь час лише жменьці людей вдалося звідти втекти. Шін Тон-Хьок — один із них.

«Теорія неймовірності. Сімдесят історій про все на світі» Макса Кідрука — захопливий нон-фікшн для дітей і підлітків, який пояснює світ просто, дотепно й науково. Це сімдесят коротких історій про дивовижні факти, неочевидні висновки та явища, що ховаються у звичному житті.

Впродовж восьми тижнів, з 20 квітня по 22 червня 1945 року, 34-літня берлінська журналістка, залишившись із невеликою групою сусідів у багатоквартирному будинку без їжі, електрики, газу й води, провадила щоденні записи свого досвіду виживання у плюндрованому Червоною Армією місті. В результаті постав унікальний літературний та історичний пам’ятник, якому в мемуаристиці Другої світової війни належить почесне місце — поруч із щоденниками Анни Франк, Віктора Клемперера та Мічігіко Хачійя. Кмітлива, спостережлива, сповнена вітальних сил і непохитного здорового глузду, героїня-оповідачка «Жінки в Берліні» стала голосом безсловесних мільйонів жінок, яким випало відбудовувати життя з руїн, у матеріально й морально знищеному світі.

Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах? Шукаючи відповіді на ці питання, Славенка Дракуліч спостерігала за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії.

Авіаносці, стелс-винищувачі, стратегічні бомбардувальники, танки й балістичні ракети. Оборонний бюджет — майже трильйон доларів. Та чи достатньо цього, щоб гарантувати перемогу у війнах майбутнього?

Імя Дуґласа Келлі могло б залишитися відомим у вузьких медичних колах, однак історія вирішила інакше, кинувши його в епіцентр однієї з найгучніших справ XX століття. Келлі призначили головним психіатром Нюрнберзького процесу, де він встановлював осудність 22 вязнів-нацистів, які мали от-от постати перед трибуналом за скоєні Третім Райхом звірства. Центральною темою книжки є своєрідний поєдинок умів, у якому психіатр зійшовся з Ґерманом Ґерінгом та який, зрештою, наклав відбиток на життя і смерть кожного з них.