Ця повість – продовження історії жінки, яка, втративши коханого чоловіка і маленьку доньку, намагається віднайти сенс створення й утвердження до повноцінного життя. Все їй начебто вдається: має вірного друга, улюблену справу, чоловіка, який кохає її ніжно і трепетно. Алемі Діана повертається в далеку Ірландію, де у час безвиході та розпачу їй пощастило знайти відданих друзів і, здається, справжню любов, – хоча посттравматичні страхи і не дали їй зізнатися собі в цьому.