Українські автори українською в США

Олена — психологиня, яка добровільно пірнає у війну, щоб не втопитися у власному страху. Разом із чоловіком вона стає військовою водолазкою. Попереду — глибина, в якій важко дихати.

У світі, де на тіні кожної людини вишита доля, яку судилося прожити, Явдоха свою прочитати не здатна. Ніхто не здатен. Але в очікуванні того, що її життя нарешті почнеться по-справжньому, вона раз на рік їздить до столиці, де можна зустріти мандрівників звідусіль.

«Були в мережі одночасно» Лесі Яцути — романтична проза про анонімне спілкування, офісний флірт і почуття, які виходять за межі екрана. Івона вперше керує рекламним проєктом і звикла тримати все під контролем, але її вечори вже давно належать Stay — співрозмовнику, з яким вона дозволяє собі бути справжнішою, ніж у реальному житті. Івона вперше стає керівницею проєкту з розробки рекламного ролика для застосунку SendMe.

Невлаштованість особистого життя, невдоволення новою роботою, психічно неврівноважені сусіди, схильні до насильства, і якщо зважити на те, що все це відбувається за кордоном, куди мусила податись героїня книжки в пошуках ліпшого життя, — то чи варто казати, що відчуття пастки неминуче? Копирсаючись у собі, героїня доходить розуміння, що боротьба із зовнішнім світом стільки ж примарна, як розмахування кулаками в порожнечу. Бо світ навколо нас з усіма його нещасними, а від того невдоволеними людьми — не що інше, як віддзеркалення (відкид) нашого внутрішнього світу, а неприйняття його — відкидання самих себе.

Випускниця Варшавського університету і журналістка «Ґазети Виборчої» Лідія Осталовська завжди пише про тих, кому в цьому світі найважче: про національні меншини, про жінок, про субкультурну молодь та інших аутсайдерів і марґіналів. Її нова книжка «Акварелі» – це розповідь про один із найменш досліджених ґеноцидів періоду Другої світової війни, жертвами якого були європейські роми. Водночас це історія дивовижного життя чеської єврейки Діни Ґотлібової, яка в Аушвіці на замовлення «ангела смерті» доктора Менґеле малювала портрети ромів, а після війни вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта і зробила успішну кар’єру, після чого спробувала відсудити в музею Аушвіц-Біркенау власні акварелі.

У незалежній Україні дослідження Дмитра Стуса стало однією з перших біографій, де застосовано науковий та белетристичний стилі. Секрет успіху цієї книжки, очевидно, в тому, що вона поєднала глибокий науковий пошук зі спогадами сина про батька. Автор робить акцент на рисах особистості поета, яка стала символом обстоювання людської та національної гідності.

Класика епатажу і скандалу від Ірени Карпи. Книга включає повісті «Планета Тьолок» і «Привиди моєї школи»: веселу і водночас сумну розповідь про сучасних «принцес», дорослішання, гостру самоіронію та життя таким, яким воно є. У цих смішних і філософських історіях відчутні впізнаваний стиль авторки, її провокативна інтонація і непередбачуваний фінал.

Іноді дім зникає раптово і без попередження. А разом із ним — звичне життя, плани й відчуття ґрунту під ногами. Це відверта, інтимна історія про втрату найдорожчого двічі.

У кожному місті, великому й маленькому, серед натовпу людей, великих і маленьких, можна випадково зустріти ангелів. Мирослав Дочинець у своїй новій книжці змальовує строкату картину життя на Закарпатті. Непитущий колекціонер пляшок і сліпий музикант-віртуоз.

Оповіді у «Крім Охріма» є частиною великої мемуарної панорами, де особисті спогади перетворюються на спосіб осмислення часу. Як і у попередній книжці Павла Вольвача «20 + 1, або Земля мертвих», тут через розмови, зустрічі, подорожі й випадкові епізоди вимальовується простір, у якому приватне життя постійно перетинається з історією. Карпатські перекази, родинна пам’ять, сліди визвольної боротьби й атмосфера літературного середовища поєднуються в густу есеїстичну розповідь.