Грушевський залишив тисячу сторінок художньої спадщини. Тут зібрано шістнадцять його оповідань і мемуарний текст «Як я був колись белетристом». Ці твори засвідчують шлях автора в красному письменстві: від народника, котрий мріє про літературу як про громадську справу, до модерніста, який випускає на волю «зачинених дітей» своєї думки.