Колись немовлят вважали тендітними, пасивними істотами, здатними лише їсти, спати й плакати, тож найкраще, що могли робити батьки, — це загорнути дитину в теплу ковдру та слідкувати, щоб вона була чистою і ситою. А потім з’ясувалося, що діти з моменту народження прагнуть сприймати доступну їм інформацію про навколишній світ, тож завдання батьків — створити всі умови для того, аби дитина вже в перші місяці свого життя могла задовольняти свої пізнавальні потреби.