«Нарис психоаналізу» — прикінцевий погляд Зиґмунда Фройда на свою теорію. Це своєрідний загальник теоретичних і практичних (технічних) міркувань щодо предмета психоаналітичної роботи; короткий начерк двох теорій психічного апарату: так званої першої (свідомість, передсвідоме, несвідоме) і другої (Воно, Я, Над-Я) топік.