Стоячи біля щойно створеного портрета, на якому зображений він сам, молодий джентльмен Доріан Ґрей висловлює палке бажання вічно залишатися молодим і прекрасним, а тягар старіння нехай замість нього отримає картина. Відтоді жодна зморшка не торкається вродливого обличчя, чого не можна сказати про душу молодого чоловіка, огидність та гріховність якої вповні відображає портрет.