«Жина» — дебютний автобіографічний роман каталонської письменниці Марії Клімент Уґет, написаний на місцевому діалекті. Одного ранку 26-річна Жина прокидається з дивним відчуттям у своєму тілі, і після кількох місяців досліджень їй ставлять серйозний і несподіваний медичний діагноз — розсіяний склероз — нейродегенеративне та хронічне захворювання центральної нервової системи. Тому Жині тут і зараз потрібно приймати рішення, як знайти в собі сили жити далі.

Брати Гонкури – це одні з основоположників натуралізму в французькій літературі, а «Жерміні Ласерте» – мабуть, їхня найбільш неоднозначна річ. Це історія гріхопадіння служниці Жерміні – описана від сумної юності до не менш сумної смерті, історія безвихідна, затхла, пройнята брудною фізіологією. Практично нарівні з Жерміні присутня й інша головна героїня – мабуть, єдина позитивна у цій історії – мадемуазель де Варандейль, господиня Жерміні, в її образ вкладено всі уявлення братів Гонкур про чесноти і праведний спосіб життя.

Коли життя уже на дні, чи то чарки, чи розбитих ілюзій, чи марних зусиль вчитися на власних помилках, раптом з’являється вона і все змінюється. Виявляється закохатися можна й у п’ятдесят. Але роман «Дерева на дахах» не лише про кохання Якова, фотографа і бунтівника з довгим сивим хвостом і кульчиком у вусі і чорношкірої українки Анжелки, а й про місто, схоже на кораблик, про його будинки і дерева, а ще про забігайлівку «Пінгвін», де полюбляють збиратися «інтелектуали і митці» з усіх навколишніх кварталів і не тільки, а також про будинки, дерева й забігайлівки в інших містах, про одвічні непрості стосунки між митцем і алкоголем, а ще про котів, чоловічу дружбу і невикопану картоплю у мами в..

У романі «Дамське щастя» (1883 р.) всесвітньовідомого і завжди популярного Еміля Золя (1840–1902) зображено з дивовижною експресивністю становлення сучасної роздрібної торгівлі, усі пастки, які вона вправно розставляє на легковірних покупців в універсальних магазинах. І водночас це зворушлива історія палкого, відданого, ніжного, сором’язливого, цнотливого і несамовито гордого кохання простої продавчині з провінції до власника та директора великого і розкішного магазину, прообразом якого ще й досі можна помилуватись, відвідавши паризький універмаг “Printemps”. І, звичайно, і тло, і один з головних героїв роману — сам Париж, його перебудова, прощання з запліснявілою давниною, відкриття..

Літо 1948-го року п’ятнадцятирічний Трунн проводить із батьком. далеко в горах біля річки майже на межі зі Швецією. Тоді він уперше дізнався, що таке смерть, зрада й закоханість.

«Великий Ґетсбі» — найзнаменитіший з романів Френсіса Скотта Фіцджеральда. Вишукана і дивовижна історія «шляху нагору» і «життя нагорі» сильного чоловіка, який щиро вважав, що, досягши вершин влади і багатства, можна заразом отримати й щастя. Втрата ілюзій його була повільною і надзвичайно болючою….

Mea Culpa з латини означає «моя провина», але ця книга — не про каяття. Вона про людей, які опинилися в епіцентрі війни, і про їхню здатність брати відповідальність за себе та інших, навіть якщо життя болюче та складне. Через тексти різних жанрів авторка розповідає, як війна змінює долі, випробовує почуття й робить явним найвідчутніше і найважливіше в нас.

У цій збірці – 11 оповідань видатного американського письменника Рея Бредбері, написаних у період з кінця 50-их і до кінця 80-их років минулого століття та вперше перекладених українською мовою. Зауважимо, що всі ці тексти – з так званого «ірландського циклу», над яким автор працював довгі роки. Жанрове розмаїття оповідань припаде до смаку найбільшим гурманам: вас вразить реалізм «Жебрака на мосту О’Коннелла», «Першої ночі Великого Посту», «П’єм за лорда дорогого, ну а решта – стременного!», «Шаленої ночі у Ґолуей» й «Страшної аварії минулого понеділка», захопить містицизм і психологізм «Банші», фантастичні оповідання «Холодний і теплий вітри» й «Дракон» змусять задуматися про цінність..

11 оповідань із цієї збірки вразять навіть найвибагливішого читача, адже тут зібрано найрізноманітніші за жанрами твори. Більш того – усі вони вперше перекладені українською мовою, тож читачі можуть почуватися справжніми першовідкривачами! Реалістичні оповідки («Барабанник із Шайло», «Любий Адольф», «Молодший», «Першокласне гоління», «Богатир»), містичні («Прощавай, «Лафаєт»!»), фантастичні («Вітер із Ґеттісберґа», «Бах!

14 оповідань, що увійшли до цієї збірки Рея Бредбері, написані наприкінці 40-их – на початку 50-их років минулого століття та вперше перекладені українською мовою. Низка текстів, такі як «Ніч», «Велика пожежа», «Прощання», «Поклик Мехіко», «Машина щастя» і «Прощавай, літо», належать до автобіографічного, «ґрінтаунського» циклу та повернуть вас у щемкий світ дитинства «Кульбабового вина». У збірці є кілька фантастичних і містичних оповідань: «Озеро», написане на початку 40-их, Рей вважав своїм першим справді якісним твором короткої прози, «Велд» і «Я співаю про тіло електричне!» були неодноразово екранізовані, «Натхненний Курячий мотель» став лауреатом японської премії у галузі фантастичної..

«Насильства тут дещо забагато. Гадаю, це була одна з тих історій, у яких не вгадаєш розв’язку», – писав Бредбері про своє оповідання «Усміхнені люди». Та хочу вас запевнити, у цій збірці аж 12 таких текстів – моторошних і захопливих, пронизливих і вабливих.

У цій збірці – 13 оповідань геніального письменника Рея Бредбері, вперше перекладених українською мовою. Майже всі вони свого часу увійшли до книги «Оповідання Бредбері: 100 його найзнаменитіших історій» та вважаються справді знаковими текстами. «Класи», «Повернувсь моряк додому», «Луки», «Мандрівка до Кіліманджаро», «Баґ», «Чоловік у сорочці Роршаха», «Лебідь», «Ще раз, леґато», «Дивовижна смерть Дадлі Стоуна», «Роби – раз, роби – два!», «Далека гітара», «Карлик», «Побачимося ніколи» сподобаються тим читачам, які у захваті від «Кульбабового вина», адже це психологічно-ліричні та реалістичні оповідання, написані наприкінці 40-их-50-их років минулого століття.

У цій збірці – 10 фантастичних оповідань Рея Бредбері, дев’ять з яких вперше перекладені українською мовою. Деякі з них, такі як «Калейдоскоп», «Ні дня, ні ночі, «Місто» та «Вічний дощ» були частиною книги «Ілюстрований чоловік», номінованої на Міжнародну премію фантастики в 1952 році. Оповідання «Сонце – яблука злотаві», «Лід і вогонь», «Завтрашня дитина», написані на межі 40-их–50-их років минулого століття, входили до численних антологій та надихали режисерів на створення перших фантастичних кінострічок.

Літо 1928 року… Містечко Ґрінтаун… Як цікаво жити, коли тобі лише 12… Можна ночувати у дідовій вежі, бігати у тенісних туфлях-легкоступах, вести облік повсякденних подій і нових відкриттів, побачити справжню Машину щастя, а ще… а ще… За літо потрібно встигнути так багато! Та найголовніше — приготувати кульбабове вино, так багато кульбабового вина, аби вистачило на цілу зиму. Адже те вино і є «спіймане і закорковане в пляшках літо».

У збірці «Екзорцизм» – 17 оповідань видатного американського письменника Рея Бредбері, більшість з яких уперше перекладено українською мовою. Написані у різний час – від середини 40-их і до середини 70-их років минулого століття, ці тексти вражають розмаїттям своїх жанрів. Тут і фантастичні оповідання( «Великий світ десь там удалині», «Аромат сарсапарелі», «Ілюстрована жінка», «Tyrannosaurus Rex»), і магічно-реалістичні («Велика чорно-біла гра», «День, коли постійно дощило»), і психологічні («Містечко, де ніхто не спинявся», «Хтось живе, мов Лазар»), але більше все ж таки реалістичних: «Екзорцизм», «Дивовижний костюм кольору морозива», «Забіг під національний гімн», «Страшна велика пожежа у..