«Ресторан “Кінець Світу”» — друга книга пенталогії Дуґласа Адамса, продовження пригод землянина Артура Дента, бетельгейзіянина Форда Префекта — приятеля Дента, ще одного бетельгейзіянина, екс-Президента-утікача Галактики, напідвоюрідного брата Форда — Зафода Бібльброкса, землянки, подружки Бібльброкса і просто шедевральної чувихи Тріції МакМіллан та маніакально-депресивного робота-андроїда на ім’я Марвін. Книга навчить читача: — як правильно, по-англійськи, заварювати чай, щоб не порушити системи керування космічного корабля; — як викликати духів предків, щоб ті не капали вам на мозок; — як визначати своє мізерне місце в нескінченності Всесвіту й залишитись сповна розуму; — як позбутися..

У романному часі «Резервації гоблінів», відомому творі американського фантаста Кліффорда Сімака, Галактикою можна мандрувати за допомогою перетворювача матерії, подорожі у часі — звична річ, а містичні створіння і раси на кшталт гоблінів чи тролів живуть у спеціальних резерваціях — і це добре! Погано лише те, що десь на задвірках цивілізованого Всесвіту панують колещарі, про те «панування» яких долітають лише моторошні чутки, але з якими рано чи пізно доведеться зіткнутися не на життя, а на смерть. У цій очевидності переконаний професор Пітер Максвел, який поза власною волею побував на таємничій Кришталевій планеті-«бібліотеці», де на атомарному рівні зберігаються знання двох Всесвітів.

Вашій увазі – перший український переклад постапокаліптичного роману геніального Роджера Желязни. Події книги розгортаються в Америці не такого вже й далекого майбутнього. Наша планета заражена радіацією після глобального ядерного катаклізму, тож ті людські спільноти, яким вдалося вижити, зосередилися у нечисленних «чистих місцях», зокрема у Лос-Анджелесі.

«Повернення з зірок» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема. Роман оповідає історію астронавта Халя Брега. Він повернувся з космічної експедиції на Фомальгаут, котра через релятивістське уповільнення часу тривала близько 10 років.

Продовжуючи мандрівку планетами Ліги, розпочату у «Світі Роканнона», ми разом з прибульцями із Землі опиняємося у глибинах космосу. Не чекайте описів технічних чудес — їх забороняє закон культурного ембарго. Зате буде справжнє кохання, справжня дружба і справжня спільнота людей різних рас, які разом протистоять найтяжчим випробуванням — навалі загарбників і грізній зимі, що триває чверть людського життя.

Перед вами — збірник короткої прози сучасного шотландського фантаста, автора романів «Ачелерандо» й «Небо сингулярності». Невеличка за обсягом книжка насправді прихистила весь діапазон стилів та ідей, із якими автор плідно працює останні роки. Тут вам і альтернативні постапокаліптичні лики Землі, де Холодна війна триває в антуражі лавкрафтівських кошмарів або освоює двовимірну географію Землі 2.0 у Малій Маґеллановій Хмарі, і фантастика ближнього прицілу з його кліматичними змінами, які дошкуляють единбурзьким гопникам, і небезпеки державного регулювання кабельних мереж, і навіть «наукова стаття» про космічний спам.

Всесвіт тридцять другого століття великий, густонаселений і складний. Людині, що народилася понад тисячу років тому, адаптуватися в ньому важко, але можливо. Це довів Френсіс Сендоу, єдиним серед землян опанувавши високооплачуваний рідкісний фах однієї древньої раси.

«Одинак і Місяць» — гостросюжетна пригода у жанрі наукової і соціальної фантастики. П’ятдесят років пройшло з того часу, як викликана безвідповідальними експериментами пандемія вразила людство, спустошивши континенти. Те, що залишилося, вдалося так-сяк стабілізувати під владою технологічних корпорацій, серед яких дві найбільші — «Орізонті» й «Біогенімо».

Два світи, реальний і віртуальний, у майбутньому живуть поряд у складних взаєминах. У старому реалі начеб усе гаразд, у новому теж розвиток і щастя мешканців, про яких дбає нібито ШІВ, могутній і чудовий штучний інтелект вірти. Однак усе не зовсім таке, навіть зовсім не таке, яким бачиться, ковзаючи поглядом поверхово.

Мешканці одного з Лісових Домів знаходять дорослого чоловіка, який не пам’ятає, хто він, не має практично жодних навичок — доросле немовля з нелюдськими жовтими очима. Звідки він прийшов? І чи не може саме він бути примарною надією людства на звільнення від влади Шінґів?

Збірка фантастичних оповідань. Людина сприймає світ у вузькому оптичному діапазоні, тому картина, що відкривається перед нею, завжди буде лише начерком, слабкою тінню Великої Реальності. Але люди майбутнього розширять цей діапазон, аби побачити нові грані Всесвіту; люди майбутнього знайдуть спосіб полетіти до зірок, аби знайти братів по розуму; люди майбутнього стануть кращими за нас, аби ланцюжок життя ніколи не переривався.

Рівно тридцять років тому читач вперше дізнався про останню велику пригоду знаменитого зоряного мандрівника Ійона Тихого. Вона трапилася у ті часи, коли гонка озброєнь на Землі стала обтяжливою для всіх її учасників, відтак військові розробки були перенесені на Місяць, де продовжувались уже без втручання людей. Але видатний польський майстер НФ Станіслав Лем не був би видатним, якби, розповідаючи про перипетії Ійона Тихого, пов’язані із роздвоєнням особистості, з подиву гідною прозірливістю не передбачив у своєму романі основних тенденцій сучасного суспільства — інформатизації, комп’ютеризації, глобалізації, нанотехнологій і ще багато іншого.

Чи можливе переселення людей із Землі на Марс? Чи існують насправді марсіани? Доки наші науковці з’ясовують ці питання, ми можемо пофантазувати і знайти відповіді на них у «Марсіанських хроніках» Рея Бредбері.

У романі відомого й популярного французького письменника (1908–2004) ідеться про групу пасажирів, які, піддавшись містифікації, летять у чартерному літаку, кожен із конкретною діловою, науковою або розважальною метою, у вигадану країну. Дуже скоро, після спроби індійської пари захопити літак, пасажири з жахом з’ясовують, що пілотів немає, літаком керують дистанційно. Хто організував цей політ, навіщо — загадка, яка не має відповіді, а сам політ стає своєрідним метафізичним образом переходу на той світ.

Хто з нас не хотів би потрапити у минуле? Та що буде, якщо ви опинитеся не в тому місці й не в той час? Найімовірніше, нічого хорошого.

Цикл фантастичних оповідань знаменитого поляка Станіслава Лема, дотепно названий «Кіберіадою», був написаний ще у далеких 60-х роках минулого століття, проте свого чару він не втратив і досі. Всесвіт «Кіберіади» — казковий, часів царя Гороха, якщо послуговуватися людською мовою. І хоча там є королівства, лицарі і принцеси (трапляються навіть дракони), але населяють його роботи, які навдивовижу схожі на людей.