Тобі потрапила в руки не просто гарна річ. Усередині ти знайдеш багато мудрих думок і достатньо місця для того, щоб записувати свої думки, а також усе, чим наповнене твоє життя. Зверни увагу на розкішні ілюстрації – це фрагменти картин, авторкою яких є художниця Олена Онуфрів.

Пропонуємо пригадати першу зустріч, освідчення, улюблені місця і важливі моменти зустрічання. Кожна важлива мить обряду заручин і чину Вінчання може знайти своє місце у цьому альбомі у вигляді фотографій, які можна вклеїти у відповідні місця. Альбом проілюстровано автентичним орнаментом з українських весільних рушників, цитатами про любов і подружжя.

Документ Напрямні для катехизації є останнім у низці документів про катехизацію. У ньому подано основні богословсько-пасторальні принципи і загальні орієнтири, важливі у катехитичній діяльності в наш час. Документ стосується всієї Церкви.

«Бог живий» – це не традиційний катехизм, у якому можна віднайти докладні визначення і формулювання основоположних правд християнської віри. Це, радше, неформальний путівник у світ східної духовности, яка невіддільна від Святого Письма Старого й Нового Завіту, богослужбового життя Церкви та літургійних празників. Побудований як діялог між дитиною та старцем, катехизм дозволить крок за кроком відкривати своєму читачеві тайну Бога через Його біблійне Об’явлення починаючи від сотворення й закінчуючи сьогоденням.

Завдяки українському перекладу маловідомої для широкого читацького загалу повісті Зофії Коссак-Щуцької «Пожарище» ми маємо можливість відкрити для себе не тільки нове ім’я, але й багато цікавих фактів про події в Україні загалом і на Східній Волині зокрема у дні Лютневої революції та Жовтневого перевороту 1917 року, під час німецької окупації України, а також польсько-українського збройного конфлікту 1918–1919 років. Повість має історично-пізнавальну цінність, містить цікавий краєзнавчий матеріал.

Автор, відомий французький журналіст і письменник, пропонує другу книгу своїх розповідей про ватиканські таємниці (перша, під заголовком “Таємниці Ватикану”, побачила світ в українському перекладі у 2012 році). Компетентно, аргументовано і виважено він розповідає про ті сторінки з історії Ватикану, які, з одного боку, обростали розмаїтими домислами, сенсаційними “викриттями”, підозрами та звинуваченнями, а з іншого – замовчували або ж намагалися нівелювати роль та вклад папи і Ватикану у вирішенні криз сучасного світу.

До вашої уваги — «історії єзуїтів», серія пригодницьких хронік, самостійно вибраних в залежності від зацікавлень, здібностей чи недоліків, вподобань та мрій автора… Тим, що підштовхнуло журналіста посвятити стільки місяців ретроспективному погляду на це дивне товариство священиків, є той факт, що він не міг не побачити в них відкривачів світів, людей, різних цивілізацій, пожирачів культур, достатньо захоплених людиною в усій її суперечливості, щоб всюди стати «всім для всіх», завойовниками і завойованими, взятими в тенета нескінченного, якщо не недоцільного діалогу, надто довірливими до своєї могутності та своєї плодючості, щоб повірити в те, що якийсь кордон, якийсь обряд чи звичай здатні їх обмежити чи виключити.

Тема «активної участи» мирян у літургійних молитвах, про яку так часто згадують, означає більше, ніж просто «приєднатись духовно» (або обрядовими діями) до служителя, який «звершує Євхаристію для мирян». Саме богословський та історичний аналіз Євхаристії як встановлення Нового Завіту між Христом і Його Церквою, а також обрядовий аналіз способу, у який Христос звершив і подав нам це таїнство – показують, що до його природи належить «активна участь» усієї євхаристійної спільноти, без якої саме звершення залишається якоюсь мірою неповним – таким, що не досягає своєї цілі й призначення. Особливістю цього дослідження є те, що в ньому, на відміну від «догматично-літургійного» підходу до таїнства Євхаристії – здійснено спробу пізнати й визначити богословські й духовні риси Тайної Вечері в її широкому біблійному контексті і відтак у світлі цих рис розглядати історію розвитку Літургії та її сучасну практику.