Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити кілька колишніх радянських республік. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала Росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні.

Книжка «Блискучі рішення» знайомить читача з Адамом, який щодня стикається зі шквалом вибору. На його рішення впливають два набори норм, якими керується суспільство: соціальні та ринкові. Адам у них плутається. Ці норми успішно спрацьовують у різних обставинах, проте часто обставини можна неправильно потрактувати й застосувати не той набір норм – і тоді, як нам показує Адам, халепи не уникнути.

«Спорудження мосту» — найновіша книжка Костянтина Москальця, одного з найцікавіших сучасних українських есеїстів. Тексти, зібрані під її обкладинкою, умовно можна поділити на декілька змістових час­тин: есеї медитативні, світоглядно-споглядальні; есеї про улюблених — письменників, філософів чи святих, а також про письмо й літературу; есеї, присвячені світові цифрової і технічної реальності, якою цікавиться автор; есеї-оповіді із життя; і есеї, написані як рефлексії на події війни.

Книжка спогадів від народного артиста України Святослава Максимчука, майстра художнього читання, актора Театру ім. М. Заньковецької у Львові, мозаїчно відображає життєвий та сценічний шлях становлення митця, карбування Слова великої літератури через його неабиякий вплив на свого слухача; показує процес формування його національної і громадянської свідомости у колі відомих представників шістдесятницького руху; відкриває особливі сторінки закордонних літературних концертів актора-читця у перші роки Української Незалежности.

Книжка журналіста-аналітика Ростислава Хотина вміщує статті, в яких проаналізовано й висвітлено минулі й сучасні події, важливі для політичного вектора України. Після прочитання цих матеріалів можна краще зрозуміти, які були передумови для здобуття Україною незалежності 1991 року й чому для Росії неприйнятна сама ідея української національної ідентичності.

Блаженніший Любомир Гузар — Людина любові і світла, глибокої мудрості та безмежної доброти. Моральний авторитет українського народу, який умів говорити просто про складні речі. Його образ постає у спогадах його наступника, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, які записала і упорядкувала Оксана Климончук.

Морбакка — ​дім дитинства Сельми Лаґерльоф, першої жінки-Нобелівської лауреатки з літератури. Ця садиба у Вермланді на півдні Швеції стає основою для низки історій про дитинство авторки, а також про часи її батька та діда. У захопливих розповідях про свою родину, химерних родичів, сусідів та знайомих Сельма створює зворушливу, ностальгійну, а подекуди казкову «капсулу часу».

«20+1 або Земля мертвих» — книжка в жанрі кросовер, в якій Павло Вольвач використовує класичні засоби мемуаристики не лише задля створення галереї знакових портретів доби, а й задля вибудови власної біографії як плетива «перехресних стежок» з усіма тими діаметрально різними людьми.

Поруч із класиками української літератури тут присусідилися люди-­тіні родом із люмпен-криміналізованих запорізьких «посьолків», в одній компанії опинилися музикант із солідним тюремно-героїновим стажем, «запоребрикові» контркультурні діячі, призабуті вітчизняні політв’язні, й ця неоднорідність прозових рисунків Вольвача дозволить читачеві пробратися до кухонь абсолютних геніїв та істинної нечисті, почути мертвих — побачити живих.

Фіксація особливостей мовлення Львова ХХ століття — мета цієї праці. Джерелами слугували насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян. Особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох, іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів’їв та приказок, а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту.

Ця монографія є науковим дослідженням єврейських архітектурних пам’яток Львова від XVI ст. до 1939 р. Вона створена у формі наукового опису й аналізу каталогізованого та систематизованого масиву зафіксованих 440 архітектурних творів. Вибірковість 440 розглянутих об’єктів обґрунтована науковою базою дослідження, в якій використано більшість наявних архівних, літературних і електронних джерел, що є репрезентивною селекцією єврейської архітектурної спадщини.

Оновлене перевидання книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво».

Простими словами і в зручній формі авторка підказує, як навчити дітей «бачити» картину, розуміти її і відчувати. На найпоширені й найактуальніші питання запропоновано лаконічні відповіді, покликані задовольнити цікавість і заохотити до нових пошуків.

У цій книжці розказано про особливості формування соціоекосистеми міста Львова. Проаналізовано, як мешканці користувалися і користуються географічним простором, у якому живуть і працюють, як вони змінюють природне середовище, як відновлюють утрачені елементи довкілля. Досліджено, що змінилося у просторі міста на початку ХХI ст.

Вінсент ван Гог – нідерландський художник-постімпресіоніст, один із найвидатніших та найвпізнаваніших митців ХIХ ст. За своє трагічно коротке життя він створив низку геніальних полотен, у кожному з яких відчувається особлива експресія. Ван Гог втілював у живописі своє емоційне сприйняття світу: чи то захоплення красою природи, чи відгук на людське горе.

«Далекі близькі» – друга книжка українського філософа та публіциста Володимира Єрмоленка. Це книжка про Руссо, Казанову, Гофмана, Флобера, Дерріда, Зонтаґ, Барта, Ґарі – і водночас про близькість, насолоду, невидимість, втрату, повільність та чуттєвість. Це книжка про людей та їхні життя, їхні болі й радості – і водночас про сенси, що їх ці люди витворювали зі свого досвіду.

Друге видання книжки малої прози Сергія Осоки «Нічні купання в серпні» доповнене низкою нових творів, які однозначно потішать шанувальників його таланту.

Ця книжка — найпереконливіший доказ, що всі ми таки родом з дитинства. У новелах та образках Сергія Осоки — анатомія дитячої душі, яку препарує душа доросла, що дорослою остаточно не стала, та не дуже й хоче.