Чи мріє український патріот про особисте щастя? Чи хоче він кохати і бути коханим? І що робити, якщо кохана, всупереч словам поета, любити не хоче Вкраїну? Прості питання, на які так непросто було відповісти героям і героїням Олександра Кониського. Він був учасником подій і уважним хронікером епохи. Духовна самотність, боротьба за право бути собою, щастя взаєморозуміння, відчуття повноти самореалізації — це не тільки літературні сюжети, а і його особистий досвід та історії його знайомих.

Майк Йогансен — найграйливіший письменник української літератури. Ця книжка запрошує вас у світ, який він створив, — веселий, дотепний, неймовірно вигадливий і яскравий. У цій збірці іронічної прози п’ятнадцять його текстів, у яких він по-різному пробував гумор: у сатирі, фейлетоні, гуморесках, оповіданнях і навіть у романі.

Грушевський залишив тисячу сторінок художньої спадщини. Тут зібрано шістнадцять його оповідань і мемуарний текст «Як я був колись белетристом». Ці твори засвідчують шлях автора в красному письменстві: від народника, котрий мріє про літературу як про громадську справу, до модерніста, який випускає на волю «зачинених дітей» своєї думки.

Пантелеймон Куліш написав свій перший роман у 23 роки. Молодий автор саме вивчав історію України й зачитувався творами Вальтера Скотта. Тому його «Михайло Чарнишенко, або Україна вісімдесят років тому» — це ще й перший український історичний пригодницький роман.

Події відбуваються в другій половині ХVІІІ століття — часи занепаду Гетьманщини.

Жінка та її «взаємини» зі світом — головна тема прози Ольги Кобилянської. Щасливо вийти заміж чи знехтувати особистим щастям заради мистецтва? Це та точка, у якій фокусуються пошуки в повісті «За ситуаціями» й новелі «Ідеї». Фатальний збіг обставин, містичні знаки й сеанси гіпнозу переплітаються з розмовами про народ і музику, вибір життєвого шляху і хаос жіночої душі, гроші і зраду в різних її варіантах.