«Насильства тут дещо забагато. Гадаю, це була одна з тих історій, у яких не вгадаєш розв’язку», – писав Бредбері про своє оповідання «Усміхнені люди».
Та хочу вас запевнити, у цій збірці аж 12 таких текстів – моторошних і захопливих, пронизливих і вабливих. Написані у різний час, включені у різні антології та книги вибраного, всі ці оповідки опинилися під цією зеленою обкладинкою не випадково.

Перед вами – 12 фантастичних оповідань, більшість з яких уперше побачили світ в українському перекладі. Їх об’єднує не лише виключно талант Рея Бредбері, а й тематика і час написання – кінець 40-их – початок 50-их років минулого століття. Майже всі тексти цієї збірки належать до так званого «марсіанського циклу» геніального американця.

Літо 1928 року… Містечко Ґрінтаун… Як цікаво жити, коли тобі лише 12… Можна ночувати у дідовій вежі, бігати у тенісних туфлях-легкоступах, вести облік повсякденних подій і нових відкриттів, побачити справжню Машину щастя, а ще… а ще… За літо потрібно встигнути так багато! Та найголовніше — приготувати кульбабове вино, так багато кульбабового вина, аби вистачило на цілу зиму.

У збірці «Екзорцизм» – 17 оповідань видатного американського письменника Рея Бредбері, більшість з яких уперше перекладено українською мовою.
Написані у різний час – від середини 40-их і до середини 70-их років минулого століття, ці тексти вражають розмаїттям своїх жанрів. Тут і фантастичні оповідання( «Великий світ десь там удалині», «Аромат сарсапарелі», «Ілюстрована жінка», «Tyrannosaurus Rex»), і магічно-реалістичні («Велика чорно-біла гра», «День, коли постійно дощило»), і психологічні («Містечко, де ніхто не спинявся», «Хтось живе, мов Лазар»), але більше все ж таки реалістичних: «Екзорцизм», «Дивовижний костюм кольору морозива», «Забіг під національний гімн», «Страшна велика пожежа у маєтку», «Так, ми зберемося край річки», «У мене є для вас шоколадка!», «Папуга, який знав татуся», «Винятково досконале вбивство», «Таємниця мудрості».

«Лицар Тіней» — дев’ята книжка знаменитого циклу «Хроніки Амбера» американського письменника Р. Желязни. Мерлін нарешті дізнається, хто саме намагався убити його щороку 30 квітня, а ще багато цікавого про Джулію, Люка та Віктора Мелмана.

Розшукуючи Корал, він потрапить у надзвичайно дивне місце і змушений буде обирати між Лабіринтом і Лоґрусом, що споконвіку протистоять один одному.

У восьмій книжці циклу романів «Хроніки Амбера» Мерліна, головного героя другого п’ятикнижжя, переслідують невідомі вороги.

Це вони заманюють Мерліна у світ галюцинацій його приятеля Люка, де він зустрічається з героями Задзеркалля, сходиться у двобої з Вогняним Янголом, це вони стоять за його братом Юртом у жорстокій сутичці у Вежі Чотирьох Світів.

П’ята книжка циклу «Хроніки Амбера» присвячена війні поміж Амбером — осереддям Порядку — і Хаосом. У цій війні основну роль відіграє один із амберських принців — зрадник Бранд, який запрагнув абсолютної влади. Задля цього він ладен знищити Амбер, щоби на його руїнах створити свій всесвіт.

Придбайте комплект книг зі знижкою 20%!

«Рука Оберона» — четверта книга циклу романів «Хроніки Амбера» американського письменника-фантаста Роджера Желязни. Великий Лабіринт Амбера пошкоджено, темні сили загрожують неминучою загибеллю усьому живому… Дворкін розповідає про створення Амбера та його долю. Судний Камінь знову палахкотить, але хто тепер його володар? А в гру повертається той, кого вважали давно мертвим.

Десята книжка знаменитого циклу «Хроніки Амбера» американського письменника Р. Желязни розпочинається з коронації Люка та Дари, на якій присутній і Мерлін. Тим часом помер Свейвілл — король Хаосу. У Дворах на сина Корвіна і Дари чекає неочікувана новина — після низки вбивств та дуелей він став третім претендентом на престол.

«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє. Запрошений на футурологічний конгрес в одну із латиноамериканських країн, Ійон Тихий зрештою потрапляє у світ, де всім і всіма заправляє Хімія, а якщо точніше — розпорошені у повітрі хімічні субстанції, завдяки яким страшна, похмура, антиутопійна реальність стає реальністю утопійною.