Мігель де Сервантес Сааведра (1547—1616) прожив життя, повне пригод і драматичних подій. Він воював, був поранений, провів 5 років у полоні, сидів у в’язниці, бувши несправедливо засуджений. Писав п’єси, оповідання та повісті, а зажив слави романом «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі», який 2002 року був визнаний Нобелівським інститутом найкращим літературним твором в історії людства.

Видатний чеський письменник Ярослав Гашек (1883— 1923) — автор сатиричних оповідань і фейлетонів, анархіст, невгамовний жартівник і шукач пригод, схильний до епатажу й розіграшів. Він ще за життя став героєм цілої низки анекдотів, більшість з яких вигадував і літературно обробляв сам. Його найвідоміший твір «Пригоди бравого вояка Швейка» — значною мірою автобіографічний роман, який став «революцією в чеській літературі», «новаторським зразком гумору і сатири».

Томас Майн Рід (1818–1883) — ірландський письменник, який за материнською лінією був далеким родичем Вальтера Скотта. У грудні 1839 року поїхав до США на ще не освоєні простори Заходу. Там полював і торгував із індіанцями, познайомився з Едгаром Алланом По.

Вальтер Скотт (1771—1832) — всесвітньо відомий британський письменник, поет, історик — вважається основоположником жанру історичного роману. Майстер оповідання, він наповнює свій світ ідеями й мотивами, важливими в житті будь-якої людини, а історичний фон допомагає йому загострити вічні питання: про любов і вірність, дружбу і зраду, сміливість і підлоту, честь і безчестя. Знаменитий роман «Айвенго» ось уже майже двісті років — улюблена книга дітей і дорослих у всьому світі.

Стендаль (Анрі Марі Бейль, 1783—1842) — один з найвідоміших французьких письменників ХІХ століття, засновник реалістичного роману. Своїм головним завданням він вважав йти у ритмі з часом, створюючи цінності, які відповідали б духовним запитам наступних поколінь. На його простому кам’яному постаменті на цвинтарі Монмарт витесано напис: «Жив, писав, кохав».