Олену Грицюк, чернігівську архітекторку, війна застала вдома, у розпал звичних справ і спроб улаштувати особисте життя. Намагаючись уберегти близьких, якось організувати воєнний побут і допомогти людям довкола, вона фіксує все, що відбувається з нею в блокадному місті, у нотатках, дописах і повідомленнях. Після евакуації ці уривки було зібрано в книжку, яка демонструє, наскільки звичайні люди не готові до війни.