Поміж нічого та посеред ніде стоїть стара кам’яна фортеця. В її стінах облаштувався Прихисток — інтернат, сповнений таємниць і жахіть. Відірвані від світу, місцеві живуть у власній реальності, підпорядкованій суворим правилам і ритуалам.

«Фортеця Мовчання» перша книга із циклу «Оксиморон». Оксиморон — літературний прийом, що поєднує два суперечливих слова і надає їм нового смислового звучання. У романі — поєднання двох світів-антиподів:.

Кожне місто має свого ґазду. Господар Львова раптом зникає. А вже наступного дня місто накриває дивна хвороба забуття.

Нік та його брат, Алан, усе життя криються від магії. Маги та демони вбили їхнього батька та довели матір до божевілля. Маги полюють на сім’ю Райвзів через амулет, який украла Нікова мати — амулет, що підтримує її життя — і потрібен він їм настільки, що лиходії не погребують новим убивством.

Зі здобуттям Аргату кривава війна не завершилася. З Півночі розпочав похід на Крихдем старий ворог, котрий давно чекав нагоди проявити свою силу. Дейлар долучився до війська принца Дунстана — спадкоємця престолу Крихдему.

Перший лімітований наклад видання зі ілюстрованим зрізом розпродано. Доступне для передзамовлення видання із звичайном зрізом. > “Кістяна Вежа” – перша частина трилогії.

Дракони милосердні! Дайте мені вивчити всі несимпатичні ієрогліфи та знайти роботу, хіба я багато прошу? Схоже, як для колишньої найманки, надмірно.

Народжена у сім’ї, що походить від Білосніжки, Райн Вайт не вважає своє життя аж надто солодким. Утім, тепер їй ще й треба поцілувати приспаного принца! Та коли на свій вісімнадцятий день народження Райн спускається у гробницю під лондонським Тауером, вона мимоволі стає причиною катастрофи: її цілунок пробуджує не тільки принца, але й прадавнє прокляття.

Чи шторм лишає щось по собі? Кажуть, наші острови і є його слідом. Спокою тут не було і не буде, та мені байдуже.

Чи шторм лишає щось по собі? Кажуть, наші острови і є його слідом. Спокою тут не було і не буде, та мені байдуже.

Між королівствами Гранар і Фідера майже два століття існувала угода, яка мала не допустити появи нищівників — чаклунів із руйнівною магічною силою. Але угода порушується, коли юний шукач коштовного каміння, на ім’я Барв, натрапляє у лісі на незвичайну дівчинку Волошку. За сім років пробуджується стародавнє закляття, яке може дати значну військову перевагу одному з королівств.

Водяник — не людина, хоч і вміло прикидається. У нього свої цінності й таємниці. Його натура двоїста, темна сутність, що живе в ньому, ніколи не затихає назавжди.

«Алфавіт для андроїда». Ця книга не залишить байдужими любителів класичної наукової та соціальної фантастики. Автор знову експериментує із сумішшю літературних жанрів, поєднуючи НФ із детективом, горором, патріотичними, філософськими та етнографічними притчами.

У четверту книгу «П’ятикнижжя Лемового» увійшли такі знакові твори польського фантаста, як романи «Футурологічний конгрес», «Голем XIV» і «Фіаско», а також цикл «Розповіді про пілота Піркса». Незалежно від того, чи письменник розповідає про наше з вами «галюциногенне» майбутнє (роман-гротеск «Футурологічний конгрес»), чи передоручає суперкомп’ютеру розтлумачити походження, сутність і майбутнє людини (роман-лекція «Голем XIV»), чи посилає зореліт «Евридіку» для контакту із цивілізацією системи Дзета Гарпії (філософський роман «Фіаско»), — його прогнози про майбутнє людського поступу невтішні. Дещо осібно поміж цього ряду стоять «Розповіді про пілота Піркса» — вибавлений від будь-якої зоряної..

«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє. Запрошений на футурологічний конгрес в одну із латиноамериканських країн, Ійон Тихий зрештою потрапляє у світ, де всім і всіма заправляє Хімія, а якщо точніше — розпорошені у повітрі хімічні субстанції, завдяки яким страшна, похмура, антиутопійна реальність стає реальністю утопійною.

«Фіаско» — чи не найпохмуріший твір видатного польського фантаста С. По суті, це розповідь про спробу контакту земної місії із цивілізацією далекої планети Квінта, контакту, який обернувся для землян цілковитим провалом, а для квінтян — тотальним небуттям. Своїм «Фіаско» письменник наче стверджує, що людство доти буде приречене на поразку, допоки не вийде із платонівської печери, в якій само себе ув’язнило.