Сучасна українська проза українською в США

«Чарівний звірослов українського міфу. Птахи»У ваших руках чарівна книжка — провідниця у світ птахів, реальних і витворених багатою уявою праукраїнців. Пернаті в’ють гнізда на липі біля хати й на горищі багатоповерхівки, у садках і парках, але передусім у казках, легендах, притчах, колядках, щедрівках і колискових.

Надія працює в готелі на острові. Вона живе там уже давно, тож, здається, призвичаїлась до нового ритму життя. Проте на острів прибуває щоразу більше переселенців, які часто не можуть навіть вийти з автобуса — тримаються за минуле, яке заледве вмістили в одну валізу.

Квіти з корінням — Ольга Саліпа. П’ятдесятирічна Люба усе життя прожила в тіні власної матері Лєни, у минулому чемпіонки з легкої атлетики. Її мрія навчатися за кордоном не справдилася.

Він кохав сонце — Клим Поліщук. Дослідники вважають Поліщука творцем «новели факту» і психологом революції, але його живу художню хроніку Визвольних змагань 1917–1920 рр. — як і всю літературну спадщину загалом — за часів Союзу стерли з підручників, адже оповідання часів революції не містять потрібної партії життєствердної бравади.

Ясминовий пиріг — Вікторія Фещук. Ольга повертається з Києва до рідного селища на Рівненщині, де у домі із візерунками-оберегами її чекає мама, яка досі оплакує чоловіка, сестра, що намагається почати нове життя, і бабця, чия пам’ять повільно розчиняється між минулим і теперішнім. Саме від бабці Оля дізнається про кулінарну книжку прабабці — сімейну реліквію, яку всі вважають втраченою.

Мертва Віта — Анна Стаднік. Світ, у якому живе Віта – суцільна нудна рутина: зміни за касою, гуртожиток із тонкими стінами й нестерпними сусідами, м’ятні льодяники і…смерті. Щомісяця вона помирає, щоби зранку знову повернутися до життя: щоправда, без частини спогадів і без жодних уявлень про те, що робити далі.

Збірку давніх київських рецептів видали накладом лише у два примірники. Мине сто років, і вона стане одним із ключів до таємниці, що поєднує минуле й теперішнє. Але як ця збірка містично опинилась у сучасному Києві та яка її роль у такій заплутаній історії?

У третій і четвертій книгах роману-тетралогії Докія Гуменна продовжує широку епічну розповідь про українське селянство в добу тоталітарного насильства. Через долі кількох родин авторка показує колективізацію, репресії, Голодомор і випробування, які не знищили українську душу, а загартували її. У творі відчутні автобіографічні спостереження Гуменної: київський досвід воєнних років, еміграційна пам’ять і повоєнні табори для переміщених осіб.

Хто із справжніх українських письменників живе у Келії Чайної Троянди? Звісно, Кость Москалець. Келія Чайної Троянди — назва його власноруч збудованого помешкання в селі Матіївка на Чернігівщині.

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі. «Іду на Ви!» — заздалегідь попереджав князь своїх противників. За роки походів князь Святослав створив найбільшу імперію в Європі — від Балтійського до Каспійського моря.

Повне видання роману видатного сучасного українського письменника.«Дім на горі» складається з двох частин. Перша: повість-преамбула про історію поколінь у домі на горі, в долях яких спостерігається низка загадкових послідовностей. Друга частина — збірка оповідань «Голос трави», нібито написаних козопасом Іваном Шевчуком.