Uncategorized українською в США

Оновлене перевидання книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття». Щоб продовжити захопливу бесіду, розпочату в бестселері «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», авторка пропонує ознайомитися з творчістю сучасних художників і по-справжньому зрозуміти й полюбити мистецтво, яке може здаватися найскладнішим для розуміння. Для цього вона радить забути про всі упередження та ярлики, відкинути непевність — і показує, як довіритися художникам, як перейнятися кожним, навіть найхимернішим, твором; вчить дивитися, бачити і.

Оновлене перевидання книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво». Простими словами і в зручній формі авторка підказує, як навчити дітей «бачити» картину, розуміти її і відчувати. На найпоширені й найактуальніші питання запропоновано лаконічні відповіді, покликані задовольнити цікавість і заохотити до нових пошуків.

Монографію присвячено історії єврейських фотографів і фотостудій Львова 1850–1939 років. Донині збереглося доволі мало основоположних матеріалів і документів на цю тему. Утім, мистецькі збірки львівських музеїв, а також масив знімків єврейської (і не тільки) тематики, розпорошених по музейних, бібліотечних і приватних колекціях, дарують науковцям (і не тільки) можливості розбудовувати дослідження цієї теми та дізнаватися про нові факти цієї сторінки з історії.

Фіксація особливостей мовлення Львова ХХ століття — мета цієї праці. Джерелами слугували насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян. Особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох, іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів’їв та приказок, а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту.

«20+1 або Земля мертвих» — книжка в жанрі кросовер, в якій Павло Вольвач використовує класичні засоби мемуаристики не лише задля створення галереї знакових портретів доби, а й задля вибудови власної біографії як плетива «перехресних стежок» з усіма тими діаметрально різними людьми. Поруч із класиками української літератури тут присусідилися люди-­тіні родом із люмпен-криміналізованих запорізьких «посьолків», в одній компанії опинилися музикант із солідним тюремно-героїновим стажем, «запоребрикові» контркультурні діячі, призабуті вітчизняні політв’язні, й ця неоднорідність прозових рисунків Вольвача дозволить читачеві пробратися до кухонь абсолютних геніїв та істинної нечисті, почути мертвих..

Історик, релігієзнавець, філософ сучасності, науковець, поет, українець з великим серцем, людина з енциклопедичними знан­ня­ми та глибинною мудрістю — таким ми пам’ятаємо Ігоря Козловського. З нього знущалися у полоні так званої «ДНР», де він пробув близько двох років, та навіть в ув’язненні зумів зберегти гідність і внутрішню волю. Для нього саме ця внутрішня усвідомлена свобода — це і вибір, і радість, і спосіб боротьби, а навчати інших бути вільними стало його місією.

Ким був син великого Моцарта і чим прислужився Галичині та Львову на початку XIX ст., обравши роль приватного вчителя музики в графських маєтках та провівши тут понад 30 років свого життя? Унікальне видання, що зібрало переклади подорожнього щоденника Франца Ксавера Моцарта, понад 100 листів і документальних свідчень та детальний хронограф-біографію, привідкриє читачеві завісу в інше століття, покаже становлення музичної культури Львова, приватне життя композитора та засвідчить сумну долю талановитого Ксавера, який назавжди залишиться сином великого батька. Упорядниця: Оксана Линів.

Морбакка — ​дім дитинства Сельми Лаґерльоф, першої жінки-Нобелівської лауреатки з літератури. Ця садиба у Вермланді на півдні Швеції стає основою для низки історій про дитинство авторки, а також про часи її батька та діда. У захопливих розповідях про свою родину, химерних родичів, сусідів та знайомих Сельма створює зворушливу, ностальгійну, а подекуди казкову «капсулу часу».

Перевидання книги Патріка Оуржедніка «Європеана» в оновленому дизайні! «Європеана» — текст, у якому історія Європи XX століття постає не як хронологічна послідовність подій, а як набір фактів — хаотичних, на перший погляд, але насправді ретельно відібраних і скомпонованих. Це іронічна суміш статистичних даних, символів і концепцій, гасел, упереджень, оманливих переконань і стереотипів, а ще реальності тих днів, яка в своїй жахливій суті доходить до абсурду.

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити кілька колишніх радянських республік. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала Росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні. Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших..

Курс на євроінтеграцію Україна активно почала виборювати під час Революції Гідності. Одним із наслідків цього є 10-літня війна, з розвитком повномасштабного збройного конфлікту Російської Федерації проти України. Проте це не зменшує шансів України стати повноцінним членом Європейського Союзу.

Ця книжка — підбірка рецептів вечер та сніданків для ідеальних побачень. У ній ви знайдете рецепти страв як швидкого, так і неквапливого приготування. На вас чекають неочевидні поєднання смаків, зокрема італійської та української кухонь, приправлені до смаку близькосхідними ароматами.

Ласкаво просимо до графічного світу «Чарівного саду»! Всередині цієї книжки на вас чекає магічний чорно-білий дивокрай, у якому безліч казкових квітів та незвичайних рослин. Тут є картинки-розмальовки, лабіринти, якими потрібно пройти, орнаменти, які потрібно завершити і чимало простору для ваших власних графічних фантазій.

Балак на львівський смак. Леґіони вчительок української мови сумлінно втовкмачують львівським діткам у голови, «як то всьо має називатися і писатися правильно». Комп’ютерні програмі з українського правопису скаженіють, на свій розсуд виправляючи слівця львівського балаку.