Едем : роман – Лем С. – (НК Богдан)

Едем: роман — Лем С.

«Едем: роман» — книга українською мовою автора Лем С. від видавництва Богдан із серії «Горизонти фантастики». Замовляйте «Едем: роман» на DreamyShelf.com у США.

Про книгу

«Едем» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема. Екіпаж космічного корабля, що складається з шести осіб, зазнає аварії на недослідженій планеті. Після того, як членам екіпажу вдається вибратися з ракети, вони роблять спроби відновити пошкоджений корабель та одночасно починають досліджувати Едем. Повернувшись із вилазки, земляни виявляють, що якась істота залізла в ракету і незрозумілим чином запустила один із силових агрегатів.

Впродовж подальших досліджень та контактів із представниками місцевої цивілізації земляни виявлять, що на планеті є влада, яка заперечує власне існування. Влада забороняє вивчення теорії інформації поза спеціальних установ, а вся громадська інформація виходить від диктатора і правлячих кіл, яких «не існує». Рецензії на книгу:. «Едем» Станіслава Лема: Проблеми пізнання чужих цивілізацій (авт.

Ігор Ярославський). Едем: рай чи пекло? Переклав з польської Дмитро Андрухів. Ілюстрації Ростислава Крамара.

У розрахунки вкралася помилка. Замість того, щоб пройти над атмосферою, вони зіткнулися з нею. Ко­рабель входив у повітря з ревом, від якого лопалися барабанні перетинки. Розпростерті на нейлонових сітках люди відчували, як стиснулися амортизатори, передні екрани спалахнули полум’ям і згасли, по­душка розпечених газів, що натискала на ніс корабля, затулила зовнішні об’єктиви, гальмування почалося надто пізно й виявилося неефективним.

Рубку випо­внив чад од паленої гуми, під пресом перевантаження люди сліпли й глухли, це був кінець, однак навіть про нього жоден з них не міг подумати — не вистачало сили, щоб підняти грудну клітку, втягнути повітря, — це робили за них кисневі пульсатори, котрі ще працю­вали, нагнітаючи повітря в їхні груди, наче в полопані балони. Нараз гуркіт ущух. Спалахнули аварійні вогні, по шість із кожного боку, люди заворушилися, над по­трощеним і сплющеним у гармошку пультом двигуна горів червоний сигнал тривоги, клапті ізоляції, скалки плексигласу зі шелестом совалися по підлозі, рев при­пинився, все поглинув глухий, дедалі наростаючий свист. — прохрипів Лікар, випльовуючи гу­мовий мундштук.

— застеріг його Координатор, який стежив за останнім уцілілим екраном. Ракета перекинулася, немовби в неї вдарив таран, нейлонові сітки, які обвивали людей, завібрували, наче струни, усе на мить застигло, ніби на гойдалці, що сягнула найвищої точки, відтак пролунав оглуш­ливий гуркіт. М’язи, які напружилися в очікуванні останнього удару, раптом обм’якли. Ракета, стоячи на вертикаль­ному стовпі випускного вогню, повільно опускалася, сопла гуркотіли заспокійливо; це тривало кілька хви­лин, потім перегородки затремтіли.

Вібрація ставала дедалі сильнішою — мабуть, розхиталася підшипни­кова підвіска турбін. Люди перезирнулися, проте ніхто не сказав ні слова. Вони знали, що все залежить від того, чи витримають ротори. Уся рубка раптом задрижала, немовби ззовні в неї з навіженою швидкістю бив сталевий молот.

Товста випукла лінза останнього екрана миттю вкрилася густою павутиною тріщин, його фосфоричний диск згас, і при тьмяному світлі аварійних ламп знизу люди бачили на похилих стінах власні збільшені тіні; гуркіт перейшов у протяжний рик, під ними щось тріщало, ламалося, шматувалося з металевим скреготом; кор­пус, струшуваний страхітливими поштовхами, падав, падав, осліплений, мертвий; люди позіщулювалися, затамували віддих, цілковита пітьма, хаос. Нараз їхні тіла якась сила випростала на всю довжину нейлоно­вих тросів, проте люди не долетіли до розбитих пане­лей, об які були б покалічилися, а повисли навскоси, повільно розгойдуючись, наче важкі маятники. Ракета перекинулася важко, мов велетенська гора; цього разу гуркіт був далекий і тупий, брили викину­того ґрунту слабко застукотіли об зовнішню обшивку і зсунулися додолу. Внизу сичали труби, щось жахливо булькало, швидко стікала вода, і шум цей був зміша­ний з пронизливим сичанням, яке повторювалося че­рез рівні інтервали, немовби на розпечене залізо ка­пала якась рідина.

— Живі, — сказав Хімік у цілковитій темряві. Він не бачив нічого, висячи в нейлоновій сітці, наче в мішку, підвішеному за чотири ріжки на тро­сах. Це означало, що ракета лягла на бік. Якби вона стояла, сітка висіла б горизонтально.

Спалахнув блідий бензиновий пломінчик старої Ліка­ревої запальнички. — запитав Координатор. Один із тросів його гамака лопнув, і Координа­тор повільно, безпорадно розгойдувався; просунувши руку у вічко нейлонової сітки, він марно силкувався схопитися за що-небудь, що виступало зі стінки. — Перший, — сказав Інженер.

— Другий, — відгукнувся Фізик. — Третій, — подав голос Хімік. — Четвертий, — озвався Кібернетик, тримаючись за лоба. — П’ятий, — закінчив Лікар.

Поздоровляю, — голос Координатора був спокійний. Йому відповіла тиша. Едем: роман Горизонти фантастики Лем С. 🇺🇸 Buy in the USA.

Купити у США та Канаді

Найкраща ціна: Ми забезпечуємо найнижчу вартість на українські книги в Америці.

Зручна доставка: Ваше замовлення буде надійно упаковане та відправлене через USPS, UPS або FedEx по США та Канаді.

Едем: роман Лем С. Богдан SKU: 9789661047678 (978-966-10-4767-8)