Зоїку близько чотирьох тисяч днів, і таке ім’я хлопець обрав собі сам. Просто спочатку в його сім’ї помирає собака, а трохи згодом помирає Дід. Після смерті Діда родина починає розпадатися.

Законів природи ніхто не скасовував – перемагає сильніший. Та що, коли тобі не відомі правила виживання у ворожому середовищі? Коли ти безпорадний перед викликами долі?

Вам було коли-небудь сумно до болю у грудях? Вам було коли-небудь настільки задушливо від людського нерозуміння, що неможливо було дихати? Вам було коли-небудь настільки не стерпно самотньо, що не хотілося жити?

Хто така Анна-старша? Хто така Стефа й Анна-молодша? Юні й старі водночас.

Від 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають протести проти злочинного угруповання, що зве себе владою. Ці протести вже встигли поділити життя білорусів на «до» та «після». Книжка «Ми прокинемось іншими» – запрошення послухати неймовірно красиву і водночас страшну музику революції голосами десятьох сучасних білоруських письменників: Таццяни Нядбай, Ганни Сєвяринєц, Альгєрда Бахаревіча, Мариї Мартисевіч, Дмітрія Строцева, Юлі Цімафєєвої, Уладзя Лянкєвіча, Андрея Хадановіча, Вальжини Морт і Уладзімєра Арлова.

Багатовимірний світ роману “Наступного року в Єрусалимі” стоїть на двох китах: любов і гумор. Цей світ має макро- і мікромасштаби. Тут є Схід і Захід, Америка і Європа, Австоро-Угорська й Російська імперії, війна і мир, свобода й неволя, віра й атеїзм, мистецтво і комерція, кохання й ненависть, сім’я і самотність, багатство й бідність, різноманітні ілюзії і їх драматичний крах.

Надія приїжджає до Канади після закінчення Другої світової війни. Останні п’ять років вона провела в таборі для переміщених осіб. Її переслідують тривожні спогади.

«Проклятий двір» – один із найкращих і найвідоміших романів Нобелівського лауреата з літератури Іво Андрича. Цей роман побудовано за принципом «історія в історії», що дозволило письменнику поєднати одразу кілька оповідей. Одна з них відбувається на початку минулого століття в стамбульській тюрмі, куди лиха доля закинула монаха-францисканця з Боснії.

«Писати як дихати. 62 дні творчої свободи» — книжка для роботи, відпочинку і натхнення. Тут ви знайдете прості, мудрі, легковтілювані ідеї та поради, які стануть частиною вашого життя і повсякденної письменницької практики.

Легкий шлях від ідеї до книжки» — творчий, інтерактивний і практичний путівник дорогами креативного письма. Ви дізнаєтеся, як розвинути талант, удосконалити письменницькі вміння й навички. Оригінальний посібник саме для тих, хто хоче подолати страхи, відшліфувати письменницькі здібності й отримати справжнє задоволення від руху олівця записником чи клацання клавіатурою.

Рута Маковій, героїня дебютного роману Галини Петросаняк, опиняється у Швейцарії і мимоволі стає співучасницею чогось, що вважає злочином. Натомість для швейцарських колег Рути про злочин не йдеться: у їхньому світі подібне давно стало рутиною… У цьому романі зіштовхуються різні світогляди.

Цей роман – історія одного (не)звичайного чоловіка, який казав про себе: «Ich bin ein Czernowitzer». Але дехто побачить у цій книжці насамперед історію міста з украденою душею, що протягом ХХ століття побувало у складі півдесятка держав. Той, хто шукає велике в малому, знайде тут недавню історію всієї Європи.

«Страх сцени: Як перетворити стрес на творчу енергію» – книжка сучасної німецької психотерапевтки, музикантки й автор ки багатьох мотиваційних книг розповідає про тонкощі такого при родного й звичного для багатьох людей стану — страху сцени. Якими є головні причини страху перед виступом, як його розпізнати й пере творити сценічне хвилювання на творчу енергію, як опанувати своїм тілом та голосом, подолати негативні відчуття і власні пастки й страхи і з гумором та креативом протидіяти стресу перед публікою — про це та інше з досвіду й спостережень авторки читайте у першому україн ському перекладі світового бестселера Ірмтрауд Тарр.

«Уже віддавна я не сумнівався, що світ навмисне все робить мені на зло. Дедалі менше в ньому залишається потрібного й улюбленого, дедалі більше стає зайвого й нестерпного. Аж раптом, автоматично глипнувши в бік відсутнього каштана, я пережив щось на зразок епіфанії.

Двоє українців мандрують далеким і загадковим Непалом. Кожен день подорожі переповнений відкриттями, що викликають дитячий захват, – настільки все яскраве й різноманітне. Рисові тераси й овечі отари на вузьких гірських стежках.

üПопуляція давно втратила людську подобу. У світі öсобин сер цебиття – злочин, страшна недуга. Тотальні заборони оголосили абсолютною свободою, любов до батьківщини замінив агресивний політичний мілітаризм, домашніх улюбленців – роботварини, ство рені задля вправляння їхніх господарів у вишуканому садизмі.