У книзі професорки Вільнюського університету Дануте Гайлене представлено комплексне дослідження колективної травми литовського народу, спричиненої драматичними подіями ХХ століття — радянськими окупаціями, депортаціями, ув’язненнями та наслідками тоталітарного режиму. Авторка поєднує історичний аналіз із психологією травми та соціологією, простежуючи, як репресії й насильство вплинули на ментальність, систему цінностей, стан здоров’я і якість життя суспільства. Особливу увагу приділено феномену політичних в’язнів, парадоксальній «свободі у неволі», кризі громадського здоров’я та викликам, що постали перед Литвою після відновлення незалежності.

Напередодні Нового року зі Златою завжди трапляються халепи, тому вона не надто любить передсвятковий час. Проте її молодшому братові ­Лесику до того байдуже — він цікавий до всього нового, а надто його вабить нова шоколадна майстерня на їхній вулиці. Проте в ній Злата ненавмисне розвалила вежу із цукерок, тому дівчинці доведеться відпрацьовувати заподіяну шкоду й допомагати незвичайному кондитеру.

Після канікул Габріель повертається у Шахрайську пристань ображений на Пенелопу. І не дивно — за літо подруга не подала жодної звістки про себе, та й тепер уникає його. Що ж сталося?

Героїні збірки новел «Чужа-своя-рідна» — звичайні українські жінки, життя яких перевернулося догори дриґом із початком повномасштабного вторгнення держави-агресора росії на територію України. Ірпінь, Буча, Ізюм, Херсон, Маріуполь — це міста, звідки героїні — самі, з малими дітьми або й цілими родинами — утікають у пошуках притулку й спокою. Про їхні переживання — часто затаєні для найближчих — авторка розповідає щиро і співчутливо, часом з нотками легкого гумору й суму.

До збірника увійшли дев’ять українських народних казок, завдяки яким малята навчаться розрізняти добрі та лихі вчинки і зрозуміють, що означає бути привітним, щедрим, винахідливим та лагідним і до чого, навпаки, призводить нахабство, підступність, скупість, впертість та лінь. Хитра Лисиця, винахідливий Їжак, поступливі кізоньки і вперті цапки, ледачі Круть і Верть, нахабна Коза-Дереза, ненажерливий пан Коцький, гостинні мешканці рукавички й не надто гостинні Лисичка та Журавель — усі ці герої добре знайомі нам з дитинства, і вони обов’язково стануть улюбленцями ваших малюків.

«Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не зламала війна» — книга Української освітньої платформи, благодійної організації, яка розвиває самозара(я)дність людей задля сильної України. Тут сімнадцять історій про тих, хто підтримує, гуртує, підсилює українців та українок попри всі великі суспільні виклики та кризи.

«Скарбничка історій» — це захоплива повість, у якій пригоди чекають на тебе на кожній сторінці, а ще — чудовий посібник з написання не менш захопливих історій з практичними порадами і зав­даннями. Як це поєдналося в одній книжці? А також — майстерність відомого українського письменника Володимира Аренєва, який і розкриває власні творчі секрети початківцям.

Володимир Аренєв — автор 30 книжок, лауреат міжнародних премій — пропонує сповнену пригод і непростих питань науково-фантастичну повість для підлітків про Україну майбутнього. Це — світ далекого майбутнього: затишний, яскравий, сповнений надій та обіцянок. Це — Київ, у якому діти літають до школи на реактивних наплічниках і можуть записатися до Школи зореплавства.

Українські колядки крізь віки. Співаник містить 30 українських колядок та щедрівок із різних куточків України. Деякі з них відомі здавна та стали улюбленими, деякі — малознані, але мають унікальний сюжет та цікаву історію створення.

Роман їде в село на канікули. Там його чекають цікавезні історії про мандри дідуся та друзі. Однак, виявляється, цьогоріч ніхто вже не піде на річку і не плаватиме наввипередки до скелі.

Написаний у тонкій сатиричній манері роман «Право на чари» підциклу «Відьми» з серії «Дискосвіт» — це своєрідна спроба відомого своїми інтелектуальними головоломками Террі Пратчетта розхитати типовий для фентезі поділ магії на «високу чоловічу» і «приземлену жіночу». Це також своєрідний маніфест рівноправ’я — кожен і кожна в Дискосвіті має право творити правдиві чари. Кажуть, справжнім чарівником може стати восьмий син восьмого сина, та що як восьмою дитиною виявиться дівчинка?

«Одинадцять помідорів і один маленький» — дитяча повість авторки українських бестселерів Євгенії Кузнєцової. Олег, Устина та Іван звичайні собі діти — граються гаджетами, вчаться, допомагають тітці Лолі доглядати за помідорами. Але хто ж знав, що їх чекає таке незвичайне літо, у якому веселощі з томатами виходять з-під контролю, а серед мотлоху в закинутому будиночку на дереві вони знаходять дивний пристрій з незрозумілою грою.

Знаменита сімейка Ніколаса знову прославилася. Його з батьками та братиком Сирочком і сестричкою Помідорцею несподівано запрошують у Сполучені Штати Америки. На них чекає стільки всього: телешоу, ракети, космос і навіть сам президент США.

Із настанням Середзим’я місто огортає крижана імла і густий туман. До Морського Аду прибуває знімальна група популярного подкасту про паранормальні явища, вони прагнуть за будь-яку ціну зустрітися з легендарним маламандером. Герберт Лемон, згубознахідник готелю «Ґранд Наутілус», відчуває наростаючу тривогу.

«Не було би світу, цього закутка в галактиці, де можлива любов, без малих центрів світу», — вважає Кшиштоф Чижевський, який переїхав колись до маленького села на польсько-литовському пограниччі, щоб там творити свій малий центр світу та фундацію «Прикордоння». Ідея малого центру світу полягає в тому, що кожен може створити свій центр світу, центр своєї діяльності, де реалізуються його ідеї та цінності, незалежно від розміру території — на власному подвір’ї, у своєму середовищі, де можлива любов та творчість. Нині Осередок «Прикордоння — мистецтв, культур, націй» у польських Сейнах поєднує роботу з громадами, мистецтвом та осмисленням національної пам’яті, сприяючи міжкультурному діалогу та співпраці на прикордонних територіях.