«Планета мавп» — науково-фантастичний роман французького письменника П’єра Булля, написаний у формі щоденника. Його головний герой — журналіст Улісс Меру, який у складі космічної експедиції потрапляє на планету, де правлять розумні мавпи, а люди, тупі тварини, не зуміли піднятися вище по еволюційних щаблях. Сповнена їдкої іронії, ця книжка була і зостається рефлексією на тему соціальних змін і вічного циклу розвою і занепаду великих цивілізацій.

Продовжуючи мандрівку планетами Ліги, розпочату у «Світі Роканнона», ми разом з прибульцями із Землі опиняємося у глибинах космосу. Не чекайте описів технічних чудес — їх забороняє закон культурного ембарго. Зате буде справжнє кохання, справжня дружба і справжня спільнота людей різних рас, які разом протистоять найтяжчим випробуванням — навалі загарбників і грізній зимі, що триває чверть людського життя.

Друга книга з тетралогії Дена Сіммонса «Пісні Гіперіона» – «Падіння Гіперіона» – ще більше заглиблює читача у світ майбутнього. Поряд із Гегемонією та Вигнанцями, які нібито є ворогами, тут існує ще третя сила – ТехноКорд. Це окрема держава ШтІнтів, які відкололися від людства, не бажаючи бути його слугами.

Всесвіт тридцять другого століття великий, густонаселений і складний. Людині, що народилася понад тисячу років тому, адаптуватися в ньому важко, але можливо. Це довів Френсіс Сендоу, єдиним серед землян опанувавши високооплачуваний рідкісний фах однієї древньої раси.

У болоті захланної провінційної вулички лежить і цвірінчить телефон. Якщо відповісти на його дзвінок, то можна задешево сповнити усі свої бажання. Два такі телефони — дивина, десяток — морока для місцевої жандармерії, сотня — заколот анархістів… А якщо таких телефонів тисячі?

Два світи, реальний і віртуальний, у майбутньому живуть поряд у складних взаєминах. У старому реалі начеб усе гаразд, у новому теж розвиток і щастя мешканців, про яких дбає нібито ШІВ, могутній і чудовий штучний інтелект вірти. Однак усе не зовсім таке, навіть зовсім не таке, яким бачиться, ковзаючи поглядом поверхово.

Сімака «Місто» ось уже півстоліття вважається класикою «м’якої» НФ. Він поділений на вісім легенд, що їх розповідають Пси, «коли яскраво розгорається полум’я, а з півночі налітають холодні вітри». Одразу ж слід застерегти, що це печальний твір, бо йдеться в ньому про смерть Міста як такого, про кінець людської раси, що добровільно обрала юпітеріанський рай, полишивши Землю для розвою цивілізацій Мурах і Псів.

Збірка фантастичних оповідань. Людина сприймає світ у вузькому оптичному діапазоні, тому картина, що відкривається перед нею, завжди буде лише начерком, слабкою тінню Великої Реальності. Але люди майбутнього розширять цей діапазон, аби побачити нові грані Всесвіту; люди майбутнього знайдуть спосіб полетіти до зірок, аби знайти братів по розуму; люди майбутнього стануть кращими за нас, аби ланцюжок життя ніколи не переривався.

Третя світова війна стерла людство з лиця Землі. Планета спорожніла. Мегаполіси перетворилися на порох і попіл.

Чи можливе переселення людей із Землі на Марс? Чи існують насправді марсіани? Доки наші науковці з’ясовують ці питання, ми можемо пофантазувати і знайти відповіді на них у «Марсіанських хроніках» Рея Бредбері.

Хто з нас не хотів би потрапити у минуле? Та що буде, якщо ви опинитеся не в тому місці й не в той час? Найімовірніше, нічого хорошого.

Г’юґоносна «Кантика для Лейбовіца» Волтера Міллера-мол. в історії наукової фантастики XX ст. — річ не просто велика чи видатна, вона — ВЕРШИННА.

Перший том «П’ятикнижжя Лемового» – цілком роботизований. Ще б пак, роботи вже давно колонізували безліч планет і мешкають там самостійно й самодостатньо. З’явилися цілі раси та нації роботів, кожна з яких має свою культуру, казки та легенди.

Третя книга «П’ятикнижжя Лемового» присвячена пригодам астронавта і дослідника космосу Ійона Тихого. Написані з характерним для Лема гумором, часто гротескним, іноді — з переходом у гірку іронію, вони містять елементи пародії на штампи фантастики, але при цьому зачіпають серйозні питання науки, соціології та філософії. Придбайте комплект книг зі знижкою 20%!

«Із зоряних щоденників Ійона Тихого» – один із беззаперечних шедеврів С. Лема, визнаного майстра наукової фантастики. У цьому циклі є все те, за що поціновувачі такого виду літератури люблять Лема: іскрометний гумор, і дивоглядні ідеї, і тонка іронія, і подиву гідна мудрість.