Повість Ольги Кобилянської «Земля» (письменниця назвала її оповіданням), вдаючись до сучасної термінології, можна вважати справжнім психологічним трилером. В основу твору лягла подія, що трапилася 1894 року в селі Димці на Буковині. В одній із тамтешніх селянських родин молодший брат убиває старшого, аби стати єдиним спадкоємцем батьківської землі.

До цієї книжки увійшли вибрані твори видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого — комедії «Мартин Боруля», «Хазяїн» та «Сто тисяч».

У них відображено загострення класових протиріч, життя сільської буржуазії та козацтва в Україні в другій половині XIX ст. Ці комедії не втратили своєї цінності й сьогодні, були й залишаються гордістю національної театральної культури.

В історії світової літератури трапляються щасливі випадки, коли створена письменником-початківцем книга долає часові та просторові обмеження, перетворюючись у шедевр для всіх часів і народів. Саме таким щасливим випадком можна вважати «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя. У восьми повістинах, що лягли в основу «Вечорів…», читач відкриє для себе майже казковий світ старожитнього українського села, де відьми літають як собі знають, де чорт ярмаркує у Сорочинцях, де страшний Басаврюк чіпляється до красних дівчат.