Євгенія Кузнєцова: від подільського дитинства до літератури

Євгенія Кузнєцова — українська письменниця, перекладачка й дослідниця. Вона народилася 30 червня 1987 року в Кривому Розі, а виросла в селі Хомутинці на Вінниччині. Згодом навчалася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Міжнародна інформація», продовжила освіту в Університеті Деусто в іспанському Більбао. Ці етапи своєї біографії авторка описувала в розмові з журналом «Країна».

В Іспанії вона захистила дисертацію з магічного реалізму. Працювала з медіадослідженнями та питаннями дезінформації, перекладала художню й науково-популярну літературу. За довідкою Видавництва Старого Лева, Кузнєцова перекладає з англійської, німецької та іспанської, а серед її зацікавлень — мови й мовна реальність.

У її творчій біографії поєдналися дослідницька робота з текстами та художнє письмо. При цьому романи залишаються близькими до щоденного досвіду: сімейних звичок, розмов, незручних зустрічей і рішень, які доводиться ухвалювати без певності, що вони правильні.

У 2021 році вийшов роман «Спитайте Мієчку», який потрапив до короткого списку «Книги року BBC». «Драбина» здобула цю премію у 2023 році. А у 2025-му читачі отримали «Вівці цілі». Книги дозволяють простежити, як тема дому розгортається в різних обставинах: повернення до місця дитинства, вимушеного співжиття за кордоном і життя в Україні під час війни.

Про літературне визнання: короткий список BBC-2021 та відзнака BBC-2023.

Як вона пише: уважність до людей, розмов і пауз

Персонажі розкриваються у вчинках

Кузнєцова пояснювала в інтерв’ю Суспільному Культура, що їй цікавіше показати людину в конкретній сцені, ніж перелічувати її риси. Спершу з’являється задум книжки, потім — персонажі зі своїми можливими словами й реакціями. Вони не обов’язково мають одного реального прототипа.

Це допомагає зрозуміти камерність її прози. Читач наближається до героїв через взаємодію: як вони відповідають, про що мовчать, на чому наполягають. Для такого читання важливі дрібні зміни настрою. Іноді коротка репліка дозволяє побачити у стосунках більше, ніж довге пояснення.

Гумор поруч із тривогою

В розмові з Еспресо письменниця характеризувала свої романи як іронічні тексти з гірким присмаком. Це влучний орієнтир для майбутнього читача: кумедна ситуація тут може сусідити з провиною, розгубленістю чи страхом за близьких.

На наш погляд, саме таке сусідство робить ці історії переконливими. Знайоме родинне непорозуміння дає привід усміхнутися, але не скасовує складності того, що відбувається. Тому від «Драбини» й «Вівці цілі» варто чекати також емоційно непростих моментів.

Жива мова і відчуття близькості

Розмовні інтонації, суржик, побутові подробиці — помітні складники письма Кузнєцової. У них чути різні характери й середовища. Для читача це нагода впізнати звучання домашньої розмови, разом із її ніжністю, категоричністю та несподіваним гумором.

Її зацікавлення мовою має і дослідницький вимір. Поза романами вона написала нонфікшн «Мова-меч. Як говорила радянська імперія». Тож знайомство з трьома художніми книжками — лише один із маршрутів у ширшій творчості авторки.

Книги Євгенії Кузнєцової на DreamyShelf

У цій добірці — самостійні романи. Їх можна читати в будь-якому порядку, обираючи тему й настрій, які зараз найближчі.

Повернення додому · Сестри · Пошук себе

«Спитайте Мієчку»

Сестри повертаються до будинку свого дитинства, де живе бабуся Тея. Хочеться перепочити від міського життя й відкласти складні запитання. Проте в родинному домі теж відбуваються зустрічі, виникають нові почуття й назрівають зміни.

Це історія про жінок різних поколінь і про час, потрібний, щоб почути власні бажання. Літнє сільське повсякдення створює неквапливий простір для розмов про дорослішання, прив’язаність і вибір. Тут хочеться затриматися — навіть знаючи, що літо не триватиме вічно.

Кому радимо: тим, хто любить сімейні історії, літню атмосферу й прозу, в якій багато важить спілкування між героями.

Переглянути «Спитайте Мієчку»

Родина за кордоном · Особисті межі · Війна

«Драбина»

Толік живе в Іспанії. На початку повномасштабного вторгнення до нього приїздить родина, рятуючись від війни. Спільний дім наповнюється чужими звичками, потребами й тривогами. У спробі уникнути зустрічей із родичами герой навіть користується драбиною, щоб потрапляти до кімнати через вікно.

Побутова комедія тут розгортається на тлі вимушеного переселення. Роман дає привід подумати про власний простір, відповідальність і складність підтримки, коли виснажені всі. Відзнака «Книга року BBC-2023» — ще одна причина звернути увагу на цю історію.

Кому радимо: читачам, яких цікавлять стосунки між поколіннями та досвід українців за кордоном після початку великої війни.

Переглянути «Драбину»

Зима в Україні · Близькі люди · Складний вибір

«Вівці цілі»

Зима під час війни, відключення електрики й родинні стосунки, які неможливо поставити на паузу. Люди продовжують жити, дбати про своїх і вирішувати, як діяти далі. Авторка пов’язувала задум роману зі своїм досвідом перебування в Україні під час блекаутів наприкінці 2022 року.

У центрі читацької уваги опиняється непросте запитання: як уберегти близьких і водночас дати їм право вирішувати самим? Ми радимо цю книжку для вдумливого читання й обговорення — особливо якщо вам цікаві історії, після яких хочеться зіставити різні погляди на вчинки героїв.

У 2026 році роман переміг у категорії «Реалісти» премії «Своя полиця».

Кому радимо: тим, хто шукає сучасну українську прозу про життя під час війни, родинну турботу та морально складні рішення.

Переглянути «Вівці цілі»

З якої книжки почати знайомство?

Для першої зустрічі ми пропонуємо «Спитайте Мієчку»: її літня атмосфера допомагає придивитися до авторського гумору й родинних діалогів. А далі можна обирати за тим, про що хочеться читати саме зараз.

• Хочеться повернутися в атмосферу літа й дому дитинства? Обирайте «Спитайте Мієчку».
• Цікавить досвід вимушеного співжиття та життя за кордоном? Почніть із «Драбини».
• Потрібна книжка для розмови про вибір і відповідальність під час війни? Зверніть увагу на «Вівці цілі».

Для книжкового клубу можна поставити спільне запитання до всіх трьох романів: у який момент турбота допомагає іншій людині, а в який — починає обмежувати її? Відповіді різних читачів можуть виявитися зовсім не однаковими.