Втеча із потойбіччя для Ділан і Трістана призвела до дір в завісі між двома світами. Саме через них до світу живих пролазили мари. Уклавши угоду із Інквізитором і знищивши всі розриви, пара легко відбулась.

У цьому Світі панує тоталітарне расистське суспільство. Але люди вірять, що такі жорстокі обмеження необхідні для захисту від загадкових істот — бризів. Ці небезпечні створіння здатні літати без крил та будь-яких механізмів і колись ледь не знищили Світ.

«Трапляється всяке — от і вся мудрість», — фраза, якою юний Терлес підсумовує болючий досвід пізнання себе і світу — тілесного, чуттєвого, химерного, жорстокого й імморального. Саме такого — який перебуває поза поділом на добро і зло, високе й нице, дозволене й заборонене. В освітньому закладі для хлопців життя рухається за певним порядком, і змінити його зовсім непросто.

Романтична весна, що трапляється в бутті місис Стоун, удови й колишньої театральної актриси, розбурхує в ній другу молодість і чуття, яких жінка за понад 50 літ життя ще не мала. Невдача на сцені, тривалий платонічний шлюб, незреалізованість плоті підштовхують завжди стриману і тактовну місис Стоун полишити Нью-Йорк і податися до Рима, а зустріч із на 30 років молодшим Паоло віщує буяння почуттів і втамування спраги кохання. От тільки розповідь парубка про фінансові негаразди друга і прохання позики видаються підозрілими.

Захопливі епізоди з життя дівчини, яка зростала у фанатичному середовищі протестантів-євангелістів у північно-західній Англії, — кумедні, щемливі, драматичні — химерно переплітаються в постмодерністській оповіді з яскравими фантасмагоріями, навіяними легендами про короля Артура і його лицарів, персонажами казок, мареннями й видіннями, які утворюють у книзі додатковий, символічний вимір, збагачуючи психологічні портрети головних героїнь — юної бунтівниці Джанет і її авторитарної, невблаганної, жорстокої матері. Зіткнення класичного «роману виховання» з творчими знахідками метапрози роблять роман Дж. Вінтерсон унікальним явищем сучасної британської літератури.

До збірки увійшли твори раннього періоду творчості Авґуста Стріндберґа (1848–1912) — непересічного шведського письменника, драматурга, живописця, зачинателя сучасної шведської літератури та сучасного театру. За 40 років творчого шляху Стріндберґ написав понад 30 різноманітних прозових творів, а самих п’єс у нього налічують 55 томів. Вони ніколи не сходять зі світових сцен, їх вивчають режисери, історики, психологи і навіть психіатри.

Матвій Домницький за одну ніч із шляхтича-спадкоємця перетворюється на блукаючого духа, одержимого своєю Прекрасною Пані, що вразила його серце одним поглядом. Після тієї ночі доля роду Домницьких і багатьох дотичних до нього людей невблаганно змінюється. Мандрівні сюжети давніх легенд і міфів пахучими зеленими пагонами переплітаються з духом українського середньовіччя в романі Галини Пагутяк «Зачаровані музиканти».

Кожні дванадцять років у місті-фортеці Ханаан настає Забуття. Його не можна оминути, а тому кожен повинен писати власну книгу життя. Вона розкаже правду, коли ті прокинуться і не згадають, ким є та хто поряд.

Досі ім’я Ганни Барвінок з’являлося на сторінках українських видань лише в компанії її надзвичайно відомого чоловіка — Пантелеймона Куліша. Життя і творчість цієї жінки й справді нерозривно пов’язані з ним, але саме Олександру Кулішеву, Білозерську по матері, ми несправедливо забули. Оповідання Ганни Барвінок, вийняті з народних уст, нічим не поступалися творам Марка Вовчка чи Наталі Кобринської, а проте її псевдонім загубився в історії, затерся голоснішими іменами, а сама Олександра Кулішева розчинилася у сяйві чоловіка і його славетного кола друзів.

Олена Пчілка в українській літературі згадується неминуче у компанії доньки Лесі Українки та ще іноді – брата Михайла Драгоманова. Ще відомо, що вона знала багато мов, дала своїм дітям домашню освіту європейського рівня і всіляко відстоювала українську мову. Що спричинилося до становлення сталевого духу й характеру Але як сталося, що, бувши одною з променів української інтелігенції, Олена Пчілка з роками відступила в тінь?

У невеличкому селі у високих Альпах, попри забобони і перестороги, громада вирішує зійти на високогірне пасовисько. Мальовничі краєвиди, цілюще повітря, соковита трава альпійських лук — що може бути ліпше для людського ока і випасу худоби. А втім, не все так просто.