Біографічні твори українською в США

У біографії Джейн Остін історикиня Люсі Ворслі розповідає про відому письменницю через місця, де вона жила, писала й формувала свій погляд на світ. Авторка веде читачів від пасторату в Стівентоні до Чотона й Вінчестера, показуючи, як кожна оселя відкривала новий етап у житті письменниці. У книзі дім постає не лише простором затишку, а й місцем залежності, втрат, рішень і боротьби за свободу.

Життя Туве Янссон, всесвітньо відомої художниці та письменниці, було сповнене праці, любові та постійних творчих пошуків. Туве малювала химерні автопортрети, рисувала політичні карикатури і комікси, писала пригодницькі та філософські історії, спорудила дім на острові, навчалася, кохала, подорожувала і ділила свій час між іпостасями малярки, ілюстраторки та письменниці. Це внутрішнє протистояння між словом і зображенням, між серйозним мистецтвом і прибутковим ремеслом, між «Мумі-мамою» і авторкою для дорослих супроводжували її постійно.

Остання дівчина — Надя Мурад. Надя Мурад — іракська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру 2018 року за боротьбу проти сексуального насилля у збройних конфліктах. «Остання дівчина» — її мемуари про виживання у полоні Ісламської держави.

Він отримав «Оскара» за «Мовчання ягнят» і «Батька», чотири премії BAFTA, дві премії «Еммі» та Премію Лоуренса Олів’є. Та хто б міг подумати, що колись Ентоні Гопкінс був нічим не примітним хлопчиком, якого дорослі й однолітки вважали невдахою без майбутнього. Усе змінив один суботній вечір, коли він побачив екранізацію «Гамлета».

На перший погляд, життя Кейт Міддлтон нагадує справжню казку. Звичайна студентка коледжу закохується в принца, стає герцогинею Кембриджською, підкорює серця мільйонів по всьому світу і готується зіграти історичну роль як «королева з простого народу» — перша після Анни Гайд, дружини Якова ІІ. З дня весілля 29 квітня 2011 року Кетрін зачаровує світ.

У добірку «Листи з Криму» увійшли твори з різних прижиттєвих видань і друковані в популярній періодиці 1920–1930-х років. У ранніх творах Тенета-новеліст залучив елементи автобіографізму, виступає то від імені голодного поета («Голод»), то від імені брата, який тужить за померлою сестрою («Місто»), то від імені закоханого юнака («Мусема», «Маріяка»), а то й із гумором розповідає про упадання гурту парубків за однією дівчиною («Листи з Криму»). Це зразки лірико-імпресіоністичної прози з душевними переживаннями та роздумами героя, глибоким психологізмом.

Для Томаса Манна впродовж усього життя море було джерелом туги й зануренням у глибини. Німецький романтик вважав його місцем звільнення від політичних, літературних та еротичних обмежень буржуазного життя — море було його місцем свободи й справжнього «я». Все почалося там де Юлія, мати Томаса Манна, пізнала щастя дитинства — у великому, яскраво освітленому будинку на березі моря серед бразильських джунглів.