Книги про Україну українською в США

Книга «Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд» — це український нонфікшн із культурології від Марини Стародубської, ад’юнкт-професорки KMBS і консультантки з організаційної психології. Авторка розповідає про традиції, цінності та поведінкові норми нації через історичний контекст і соціальні процеси. Читачі дізнаються, що вплинуло на розвиток культури України, у який спосіб формувались українська єдність та взаємозалежність, і що спровокувало зміни в ідеологічній позиції індивідуалізму нації.

ОУН і шістдесятники, Іван Дзюба та Левко Лукʼяненко, Василь Стус і Вʼячеслав Чорновіл, протести, арешти й табори. У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х. Герої книжки критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації.

У період найінтенсивніших боїв за Бахмут узимку та в березні 2023 року письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов проживають дні й ночі з українськими піхотинцями й артилеристами, медиками й капеланами, рятувальниками та дітьми у місті й околицях, де тривають артилерійські обстріли та вуличні бої. Результатом тих поїздок є книжка репортажів та есеїв про побут війни, про те, чому військові роблять манікюр і як зʼявляються позивні, про непоправні втрати, історію Бахмута та феномен пам’яті й забуття. Ця книжка складається з двох частин.

Історія облоги Маріуполя стала відомою на весь світ завдяки журналістам, які залишалися в місті протягом перших 20 днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Серед них був Євген Малолєтка. Ця книжка — про відповідальність документаліста, про важливість кожного кадру і про виклики, з якими стикається фотограф під час роботи.

Шоумен — Саймон Шустер. «Шоумен» Саймон Шустер — ким був Володимир Зеленський до того, як став президентом? Як людина зі сцени перетворюється на лідера країни у війні?

For 86 days, the Ukrainian military held defenses in the surrounded Mariupol and on the territory of the Azovstal plant. In order to preserve the lives of the soldiers and save the wounded, the defenders—by order of the higher military command—stopped standing on the defensive, left the territory of the plant and were to surrender to the so-called “honorable captivity” in the presence of international organizations and observers, with the condition of exchange within 3-4 months. Valeriya “Nava” Subotina was part of the press service of the “Azov” regiment.