Фіналіст Дублінської премії 2015. Бестселер New Yorks Times. Окупований нацистами Париж часів Другої світової війни постає перед читачем з гіпнотичною переконливістю та в зовсім несподіваному ракурсі.

Роман Річарда Єйтса «Життя спочатку» (1961) присвячений молодій американській парі, яка мешкає в передмісті Нью-Йорка в 1950-х роках — епоху повоєнного процвітання та обмеженого самовдоволення, яке захлеснуло суспільство того часу. Із глибокою проникливістю автор зображує деградацію та розпад «американської мрії», ілюзії, що володіють кожним із героїв, їхні марення про незалежність та свободу. Але в романі йдеться не лише про той далекий час — і сьогодні буквально кожен може впізнати в думках і вчинках героїв роману себе.

Ідилічне містечко Зефір у штаті Алабама. Люди працюють на папірні та молочарні, священники виголошують палкі проповіді, десь у космосі летять перші супутники та кораблі, стосунки чорних і білих ще неоднозначні. І є в житті речі, що вражають уяву дванадцятирічного Корі Макенсона, який мріє стати письменником.

Молодий шляхтич Ерік Тре-Русур мучиться в стокгольмській божевільні. Він переконаний, що вчинив страшний злочин. Однорукий пальт Жан-Мішель Кардель і Еміль Вінґе, брат покійного комісара поліції Сесіла Вінґе, намагаються розібратися, що ж сталось у давньому родовому маєтку з ідилічною назвою «Три троянди».

Майже до тридцяти років Емілія спокійно мешкала у одному з житлових районів Нью-Йорка, працювала у родинній італійський пекарні, у всьому дослухалася до думки авторитарної бабусі і загалом була задоволена своїм життям, не чекаючи від нього багато. Вона — молодша дочка у родині Фонтана, а отже, згідно із родинною легендою, ніколи не зможе вийти заміж і створити сім’ю. Одного разу Емілія отримує листа від двоюрідної бабусі Поппі, такої собі вигнанки родини — і теж, до речі, молодшої доньки.