У новій книжці, присвяченій пам’яті архіваріуса Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку Оксани Міяковської-Радиш (1919–2020), Оксана Забужко звертається до свого улюбленого жанру — міксу мемуару, літературознавчої розвідки та інтелектуального детективу. Читачеві пропонується пройти захопливим маршрутом завдовжки в півтора століття, від сімейної світлини в нью-йоркській вітальні — до українського Таганрога і дитячих вистав «Москаля-чарівника» в домі Чехових, щоб знайти відповідь на одне з головних питань сьогодення: за які уроки історії, пропущені в XIX ст., Україна змушена розплачуватися ще і в XXI?

1945 рік, окупована Чехословаччина. Двадцятирічний Мілош працює практикантом на невеликій залізничній станції. Попри війну, життя хлопця сповнене повсякденних тривог і бурхливих любовних переживань.

Найдовший лонгселер сучукрліту, що заговорив 24 мовами на різних континентах. Скандальний для 90-х настільки, що довелося створити «видавництво-прикриття» для публікації. Гострий і дискусійний навіть тридцять років потому.

Роман Олеся Ільченка «Місто з химерами» дозволяє повернутись в часі і зануритись у життя Києва початку ХХ століття: зазирнути за лаштунки театру Соловцова, зустріти Ларису Косач в Музеї старожитностей, випити гарячого шоколаду в кафе «Семадені», поспостерігати за будівництвом Миколаївського костелу і навіть політати аеропланом разом із Ігорем Сікорським. Уважні читачі й читачки дізнаються про загадки життя відомого будівничого Владислава Городецького і разом з героями роману отримають можливість розкрити головну таємницю Києва. Що означає «зловісний трикутник»?

Книга здобула Центральноєвропейську літературну премію «Ангелус» (2021). «Мій дід танцював краще за всіх» — серія оповідань, що складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев’яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі.

Жіноча версія легенди про Каїна й Авеля. Напружена психологічна драма із бароковим колоритом. Повість, написана 25 років тому, яка вже встигла стати культовою.

У 1950-х роках талановитий і перспективний співробітник органів державної безпеки вирушає з Брна на захід, щоб виконати спеціальну місію. Одного вечора він знайомиться з привабливою офіціанткою, навіть не підозрюючи, що насправді вона — лисиця, перетворена на жінку за дорученням Сталіна. Їржі Кратохвіл переплітає сюжетні лінії обох героїв, приправляючи їх філологічними іграми, гротеском, філософськими питаннями й сатирою над тоталітарним режимом.

Впродовж восьми тижнів, з 20 квітня по 22 червня 1945 року, 34-літня берлінська журналістка, залишившись із невеликою групою сусідів у багатоквартирному будинку без їжі, електрики, газу й води, провадила щоденні записи свого досвіду виживання у плюндрованому Червоною Армією місті. В результаті постав унікальний літературний та історичний пам’ятник, якому в мемуаристиці Другої світової війни належить почесне місце — поруч із щоденниками Анни Франк, Віктора Клемперера та Мічігіко Хачійя. Кмітлива, спостережлива, сповнена вітальних сил і непохитного здорового глузду, героїня-оповідачка «Жінки в Берліні» стала голосом безсловесних мільйонів жінок, яким випало відбудовувати життя з руїн, у матеріально й морально знищеному світі.

До книги «Жертвам сниться велика воєнна перемога» увійшли написані впродовж 1993—1995 років есе, нариси та воєнні замальовки про війну у Боснії і Герцеговині або про події, які безпосередньо чи опосередковано стосувались цієї війни. Змальовані автором картини, на перший погляд, видаються ірреальними, страхітливими, болючими, демонструючи усе, як є, без прикрас чи виправдань. Проте книга водночас сповнена надією.

Шістнадцятирічна Ґіта Лаушманн повертається додому, в рідне чеське село. Надворі літо 1945 року, позаду — концентраційний табір. Однак дівчину чекає не тепле ліжко й обійми рідних, а вороже налаштовані селяни, що встигли конфіскувати і переділити все майно її сім’ї, у побуті німецькомовних чехів.

Грузія, 1900 рік. Все починається, наче в казці. Кондитер зі своєї мандрівки до Відня привозить рецепт найсмачнішого гарячого шоколаду в світі.