Нова поетична збірка Ольги Ольхової охоплює тексти, написані протягом кількох попередніх років. У притаманній авторці інтелектуальній метафоричності відчитуються головні мотиви — плинності часу й невідворотності почуттів — любові, розпачу, страху. Перед лицем найбільшої загрози найголовнішим орієнтиром стає вчасність.

Поезія Марини Пономаренко акумулює наше проживання війни як буденної неможливості, як недійсної дійсності, як смертельно надривної жаги до (за Стусом) самособоюнаповнення в час, коли всю душу, здається, випито до дна. Це дуже болісна, іноді навіть розпачлива, але у висліді затято життєствердна поезія, яка спирається на іронію не як на костур, а як на підвалину, що дає змогу не лише міцно встояти на ногах, а й з гордою надією дивитися в майбутнє. 🇺🇸 Buy in the USA.

«Закладка» — це книга таємниць, відкриттів та болісних прозрінь. Притаманні автору прозорість і влучність поетичного слова набувають у новій збірці Дмитра Лазуткіна повноти зрілого звучання. Тексти, написані перед 2022 роком, наповнені передчуттями, котрі подекуди нагадують пророцтва.

«Третій рай» — це спроба поетичного шаманізму, намагання зібрати воєдино корпус текстів, що став би своєрідним каноном земного раю, як його собі уявляє Автор. Слово «візуалізація» також буде доречним, хоча в збірці не бракує і власне візуальної компоненти — збірка проілюстрована серією розмальованих Іздриком сірникових коробочок. Незайве буде додати, що серія створена під час блекаутів 2022-го, що додає «візії раю» специфічного забарвлення та настрою.

Есеїстика Василя Махна — це окремий простір його художнього й особистого світу. У книжці «Кури не літають» зібрано есеї, написані протягом 2002–2023 років. Тут і спогади, які нашаровуються один на одного, і подорожі в минуле, й автобіографічні історії, й історії про інших.

Герої оповідань приречені на любов, любов химерну, несподівану, любов усупереч, любов, що піднімається понад і не падає. І це не лише любов одне до одного. Це любов до того часу і простору, в якому ти опинився, до світу, який ти бережеш, немов крихку та ніжну порцеляну, до найменшої гілочки, найкрихітнішого листочка, коштовнішого за золото.

Клод Моне — французький художник, найбільш відомий як головний представник напрочуд впливової авангардної групи — імпресіоністів. Він прожив довге й плідне, сповнене творчості життя, любив експериментувати з новими техніками малювання, а втім, його роботи ніколи не базувалися на мистецьких теоріях, лише на швидкоплинних враженнях. Він часто прокидався удосвіта, щоб встигнути зловити, приміром літній світанок над Сеною.

Вінсент ван Гог – нідерландський художник-постімпресіоніст, один із найвидатніших та найвпізнаваніших митців ХIХ ст. За своє трагічно коротке життя він створив низку геніальних полотен, у кожному з яких відчувається особлива експресія. Ван Гог втілював у живописі своє емоційне сприйняття світу: чи то захоплення красою природи, чи відгук на людське горе.

У цій книжці розказано про особливості формування соціоекосистеми міста Львова. Проаналізовано, як мешканці користувалися і користуються географічним простором, у якому живуть і працюють, як вони змінюють природне середовище, як відновлюють утрачені елементи довкілля. Досліджено, що змінилося у просторі міста на початку ХХI ст.

Узагальнено багатий фактологічний матеріал щодо природних умов і ресурсів Львівщини. Подано відомості про геологічну будову та мінеральні ресурси, рельєф і геоморфологічне районування, клімат, поверхневі води, ґрунтовий покрив, розмаїття рослинного і тваринного світів, ландшафти, природно-заповідний фонд та екомережу Львівської області. Розкрито теоретико-методологічні і прикладні підходи до оцінки ресурсів регіону, їхнього потенціалу, особливостей використання, відновлення й збереження.

Ця монографія є науковим дослідженням єврейських архітектурних пам’яток Львова від XVI ст. Вона створена у формі наукового опису й аналізу каталогізованого та систематизованого масиву зафіксованих 440 архітектурних творів. Вибірковість 440 розглянутих об’єктів обґрунтована науковою базою дослідження, в якій використано більшість наявних архівних, літературних і електронних джерел, що є репрезентивною селекцією єврейської архітектурної спадщини.

Тетяна Казанцева — історикиня архітектури, гідеса, яка створює авторські екскурсії Львовом і вміє зацікавити та закохати у це місто. У своїй книжці вона проведе вас єврейськими вуличками львівського середмістя, розповість історію синагоги Золота Роза, поділиться рецептом знаного львівського сирника, познайомить з цікавими особистостями, зверне увагу на ті речі, які творять особливу атмосферу і незабутній настрій міста. Ця книжка — своєрідний роман у нарисах, і в них крізь призму часу ми бачимо Львів ренесансний, міжвоєнний, сучасний.

Блаженніший Любомир Гузар — Людина любові і світла, глибокої мудрості та безмежної доброти. Моральний авторитет українського народу, який умів говорити просто про складні речі. Його образ постає у спогадах його наступника, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, які записала і упорядкувала Оксана Климончук.

Книжка розмов між духовним авторитетом митрополитом Борисом Ґудзяком і письменницею Богданою Матіяш є нагодою у час війни зосередитися на низці тем, які запрошують до віднайдення в собі самих внутрішнього миру. Вісім розмов, записаних за різних обставин, охоплюють чималий тематичний спектр: це внутрішнє, духовне життя людини та її стосунки з Богом; пошук власного покликання; засади, на яких творився нинішній Український католицький університет у Львові; роль та місце Церкви в сьогоднішньому світі; рефлексії довкола російсько-української війни тощо. У час, коли ми всі зранені війною, духовні пропозиції владики Бориса можуть бути особливо цілющими і життєдайними.