Ніна Бічуя дебютувала в шістдесятих разом з Євгеном Гуцалом, Григором Тютюнником, Валерієм Шевчуком. У цій книжці зібрано найзнаковіші її твори «Дрогобицький звіздар», «Камінний господар», «Килим на три квітки» та інші. Перед нами, ніби в калейдоскопі, постають події історії України: гайдамаки, яких після поразки гонять з Умані у Львів, правління князя Данила Галицького, життя Лесі Українки, смерть Сталіна.

Юрій Косач — прозаїк і поет, племінник Лесі Українки й онук Олени Пчілки, автор, чиє життя могло би стати сюжетом авантюрного роману. У цьому виданні зібрані його найвідоміші тексти — повісті «Глухівська пані», «Еней та життя інших», «Вечір у Розумовського» і низка оповідань та новел, обʼєднаних темами відірваності від батьківщини, досвіду відчуженості й безґрунтя, свідомого вибору своєї ідентичності, звʼязку України та Заходу.

У «Патетичній сонаті» розгортається своєрідна панорама української революції. Куліш зосереджує дію в стінах будинку: на другому поверсі живе генерал Пероцький – завойовник, котрий ненавидить усе українське, з його вікна звисає російський триколор. На першому ж мешкає вчитель краснописання з донькою Мариною.

Автор змальовує збройні сутички з червоними та підпільну роботу українських повстанців, застінки ЧК і підривну роботу проти радянської влади, а також побут воїнів й відвагу, патріотизм і стосунки, авантюри, гумор та боротьбу до останнього.

Роман «Жанна батальйонерка» розкриває не надто висвітлену в українській літературі тему Першої світової війни та участі в ній українців. У ньому відображено історичну ситуацію: у 1917 році російський уряд вирішив використати жінок на фронті, сформувавши так звані жіночі «батальйони смерті». Герой роману Шкурупія — київський студент Стефан Бойко, який не піддається пропагандистській імперській істерії, і його кохана Жанна — ідеальна мішень для пропаганди.