Події книжки «Осідлати кита» починаються в маленькому маорійському селищі Фангара, що у Новій Зеландії. Плем’я, яке там живе, походить від Кахутіа-те-Рангі — славнозвісного китового вершника. У давнину ці люди вміли жити в гармонії з морем і навіть спілкуватися з його жителями. У Фангарі народжується дівчинка, яка отримує ім’я на честь великого предка.

Відзначений Ґонкурівською премією (1973) роман «Нелюд» відомого швейцарського письменника Жака Шессе (1934–2009) — розповідь про сина, що до абсурду, моторошного кошмару потрапив у залежність від галасливого і брутального батька-жуїра. Батько помер, і син ховає в могилу своє життя, гіркоту і злиденність якого з діткливою силою описує автор, чергуючи жалісливу мову книги Йова з діонісійською граматикою кохання.

Роман «Мілева Айнштайн: теорія туги» Славенка Дракуліч присвятила генію-фізику Альберту Айнштайну та його першій дружині. Мілева Айнштайн, у дівоцтві Марич, яка походила з багатої сербської родини, постає перед читачем людиною, сповненою життя й кохання, та водночас депресії і меланхолії.

Вона була єдиною жінкою, яка вивчала фізику й математику на політехнічному факультеті Цюрихського університету, і завдяки надзвичайним здібностям могла досягти найвищих наукових вершин, проте врешті стала втіленням ролі жінки в тогочасному суспільстві.

Грузинський письменник, академік Академії наук Грузії, заслужений діяч мистецтв України, дипломат, лауреат премії імені Шота Руставелі Рауль Чілачава, який живе в Києві, від імені свого песика Чапи емоційно розповідає про російсько-українську війну, про особисті почуття, викриває злочинну політику Кремля, робить власні висновки та прогнози.

Літо 1928 року… Містечко Ґрінтаун… Як цікаво жити, коли тобі лише 12… Можна ночувати у дідовій вежі, бігати у тенісних туфлях-легкоступах, вести облік повсякденних подій і нових відкриттів, побачити справжню Машину щастя, а ще… а ще… За літо потрібно встигнути так багато! Та найголовніше — приготувати кульбабове вино, так багато кульбабового вина, аби вистачило на цілу зиму.

В останньому романі (2019 р.) популярної сучасної каталонської письменниці Бланки Бускетс (н. 1961 р.) висвітлено вікопомні для Каталонії події 2017 р., пов’язані, по-перше, з терактом у Барселоні, а по-друге, з референдумом за незалежність, зображено травматичний вплив цих подій на психіку людей, життя яких подано в усьому розмаїтті властивих їм почувань, чеснот і вад.

«Інжир» Горана Войновича — це роман переплетених доль Олександра та Яни, Весни та Сафета, Ядрана та Ані. Але, передусім, це оповідь Ядрана, котрий із мозаїки окремих історій будує велику історію минулого своєї родини, щоб збагнути власне сьогодення. Не розуміючи, чому пішла його дружина Аня, він намагається знайти пояснення, чому його дідусь Олександр покинув цей світ.

Ви підбирали ангелів? А от герой «Жовтих цеглин», учитель англійської мови, якось підбирає під своїм під’їздом світловолосого підлітка в байкерській куртці, з написом «Wild Angel» і вишитими крилами на ній. Можливо, це зовсім не ангел, а звичайний хлопець, якому потрібен порятунок? Проте і чоловіку не завадила б допомога у житті, що втратило всякий сенс.

«Жина» — дебютний автобіографічний роман каталонської письменниці Марії Клімент Уґет, написаний на місцевому діалекті.

Одного ранку 26-річна Жина прокидається з дивним відчуттям у своєму тілі, і після кількох місяців досліджень їй ставлять серйозний і несподіваний медичний діагноз — розсіяний склероз — нейродегенеративне та хронічне захворювання центральної нервової системи.

У книжці сучасного швейцарського письменника (н. 1969 р.) ідеться про важливі для людини роки формування, самоутвердження підлітка, чий батько іммігрант, у неприхильному середовищі, несамовиту самостійність та індивідуалізм, спроби брати правосуддя до своїх рук, перші етапи набуття сексуального досвіду, де комічне й буденне пов’язане з піднесеним; ніжність дитячого серця, змушеного ставати суворим через цькування з боку ксенофобських покидьків і брак тепла в родині, непевний, іммігрантський статус якої змушує до ненастанних переїздів і поневірянь на низькооплачуваних роботах.

Коли життя уже на дні, чи то чарки, чи розбитих ілюзій, чи марних зусиль вчитися на власних помилках, раптом з’являється вона і все змінюється… Виявляється закохатися можна й у п’ятдесят. Але роман «Дерева на дахах» не лише про кохання Якова, фотографа і бунтівника з довгим сивим хвостом і кульчиком у вусі і чорношкірої українки Анжелки, а й про місто, схоже на кораблик, про його будинки і дерева, а ще про забігайлівку «Пінгвін», де полюбляють збиратися «інтелектуали і митці» з усіх навколишніх кварталів і не тільки, а також про будинки, дерева й забігайлівки в інших містах, про одвічні непрості стосунки між митцем і алкоголем, а ще про котів, чоловічу дружбу і невикопану картоплю у мами в селі.

У 2006 році, після виходу роману «Віаґра для мера» Олександра Вільчинського, у Тернопільській міській раді без перебільшення розпочався переполох. Резонанс у пресі, включно з погрозами автору, тільки підсилювали ажіотаж, коли кожен з депутатів та працівників мерії у героях та персонажах твору намагався впізнати якщо не себе, то бодай когось із колег.

Літо 1948-го року п’ятнадцятирічний Трунн проводить із батьком

далеко в горах біля річки майже на межі зі Швецією. Тоді він уперше дізнався, що таке смерть, зрада й закоханість. Усе те змінює його життя. І от на схилку віку, втікаючи в самотність, несподівано для самого себе Трунн зустрічає Ларса, ще одного персонажа з того літа.

Розповідаючи історію своєї родини, головна героїня змальовує період розпаду Радянського Союзу, становлення Незалежної України, систему шкільної освіти, виникнення стихійних ринків, Помаранчеву революцію, жахливий стан пенітенціарної системи України, торкається теми АТО. Україна в романі виступає окремим персонажем і поряд з іншими переживає ряд трансформацій.

Mea Culpa з латини означає «моя провина», але ця книга — не про каяття. Вона про людей, які опинилися в епіцентрі війни, і про їхню здатність брати відповідальність за себе та інших, навіть якщо життя болюче та складне. Через тексти різних жанрів авторка розповідає, як війна змінює долі, випробовує почуття й робить явним найвідчутніше і найважливіше в нас.