Головний герой циклу «Зі спогадів Ійона Тихого» польського письменника-фантаста С. Лема — капітан міжзоряного корабля, космічний вовк, а водночас знаний вчений і відомий дослідник.
В Ійона Тихого напрочуд цікаве і сповнене пригод життя. Він добре знайомий із низкою геніальних винахідників, зокрема із Коркораном, котрий змоделював на комп’ютері цілий світ, Декантором, котрому вдалося вивільнити свідомість людини, прирікши її на болісне безсмертя, і Зазулем — першим винахідником машини часу.

Дозвольте Флорі, принцесі Амбера, провести вас, гостей із Тіні Земля, одним із найдивовижніших замків у світі фентезі, що стоїть на схилі гори Колвір. Обійдіть навколо замку, прогуляйтеся садами та парками королівської родини Амбера. Увійдіть до Великої зали, від стелі до підлоги увішаної барвистими гобеленами.

Бозна-чому, але виявляється, що від сексу бувають діти. Це стало цілковитою несподіванкою для Артура, котрий використовував свої статеву енергію лише для мандрівок Всесвітом. Іноді навіть – першим класом. А потім раз – і ти вже батько. Що ж, таке інколи трапляється.

І Форда у п’ятій книжці не менше, ніж Артура.

Галактика у небезпеці, друзі! Може, й навіть увесь Всесвіт. Якщо підступні плани ворогів здійсняться, можемо забути про нього, а також про Життя, і Все таке Інше. Та завдяки Заркіонові дідуган Слартібартфаст тримає руку на пульсі Всесвіту. Отже, наша п’ятірка антигероїв знову в сідлі!

Пересічний англієць Артур, нарешті отримавши свій багаж, загублений в афінському аеропорту, раптом перетворюється на вбивцю космічного масштабу.

Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства. Втім, розмовою це назвати важко, бо «немовлята» ще не навчені навіть говорити.

Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства. Втім, розмовою це назвати важко, бо «немовлята» ще не навчені навіть говорити.

До книги увійшли 50 відібраних самим автором оповідань. Українською мовою абсолютна більшість з-поміж них друкується вперше. Значний інтерес для любителів фантастики становитимуть передмова Рея Бредбері, у якій він розповідає про причини «появи» того чи іншого твору, а також ґрунтовні примітки та «паспорти» кожного оповідання.

Оповідання, які увійшли в цю збірку, різнопланові. Вони складають не монохромність, а повноцінний спектр, феєричний вибух усіх барв літератури: від гумору до трагедії, від наукової фантастики до містики, від мініатюр до значних за обсягом текстів. Написані однією авторкою, однак зовсім несхожі. Їх об’єднує належність до фантастичної прози, хоч іноді важко позбутися враження, що описані події траплялися насправді.

Всім відомо, що сексу у Всесвіті нема. Принаймні так стверджує «Путівник по Галактиці». Проте всупереч усьому,

цього добра у четвертій книжці «Путівника» вдосталь. Принаймні в Англії, де розгортаються основні події. Виявляється, Землю хоч і знищили, але це була лише одна з її копій у багатовимірному Всесвіті.

«Ачелерандо! “Щораз скоріше!”» — ніби говорять одне одному персонажі цього непересічного науково-фантастичного роману единбуржця Чарльза Стросса.

Батько, донька й онук — три покоління однієї сім’ї — стають учасниками появи постлюдського суспільства в природному для нього середовищі технологічної сингулярності.