Відзначений Ґонкурівською премією (1973) роман «Нелюд» відомого швейцарського письменника Жака Шессе (1934–2009) — розповідь про сина, що до абсурду, моторошного кошмару потрапив у залежність від галасливого і брутального батька-жуїра. Батько помер, і син ховає в могилу своє життя, гіркоту і злиденність якого з діткливою силою описує автор, чергуючи жалісливу мову книги Йова з діонісійською граматикою кохання. Він зображує життя, підвішене до чоток скорботних слів, пригнічене спогадом про передчасну смерть юної гімназистки, учениці нашого героя; життя, яке закінчується докладно й разюче описаним самогубством.

Роман «На нeзабудь» української дитячої письменниці та перекладачки Оксани Іваненко (1906–1997) вперше виходить друком повним обсягом (окремий розділ друкувався ще 1989 р. в журналі «Вітчизна»). Це спогади письменниці про своє дитинство, батьків, родичів.

Грузинський письменник, академік Академії наук Грузії, заслужений діяч мистецтв України, дипломат, лауреат премії імені Шота Руставелі Рауль Чілачава, який живе в Києві, від імені свого песика Чапи емоційно розповідає про російсько-українську війну, про особисті почуття, викриває злочинну політику Кремля, робить власні висновки та прогнози. Чапа разом зі своїм господарем пройшов нелегкий шлях біженця від Києва до Львова, від Львова до Варшави, а звідти до Грузії. Ця книжка, написана очевидцем, показує причини та наслідки нинішньої війни.

У романі видатного французького письменника Р. Ґарі (1914–1980), двічі (унікальна річ!) лауреата Ґонкурівської премії, йдеться про події Другої світової війни у Франції, ганьбу державного колабораціонізму, героїзм Руху опору, а передусім про незнищенну силу пам’яті, надії та любові в людських душах, єднання споріднених натур понад гуркотом зброї, кохання, яке не лякають провалля людської ницості. Попри серйозність тем, увесь твір пронизаний тонким гумором та іронією, окрилений шляхетними почуттями.

В останньому романі (2019 р.) популярної сучасної каталонської письменниці Бланки Бускетс (н. 1961 р.) висвітлено вікопомні для Каталонії події 2017 р., пов’язані, по-перше, з терактом у Барселоні, а по-друге, з референдумом за незалежність, зображено травматичний вплив цих подій на психіку людей, життя яких подано в усьому розмаїтті властивих їм почувань, чеснот і вад. У романі не бракує подружніх зрад, випадкових любовних зв’язків, еротичних сцен, а в центрі оповіді перебуває своєрідне жіноче божество, образ, у якому поєднуються риси дбайливої жінки-матері й елітарної повії, жінки, яка розуміє життя і працює психологом.

38-річний пацієнт божевільні веде щоденник, розповідаючи в ньому про лікарняні будні, прочитані книжки, спонтанні думки і мрії. Не згадує лише про своє минуле, бо так йому наказав лікар. Здавалося б, нічого особливого.

Оксамитова зелень, запони туману, що чергуються із повсякденним дощем — це звичний антураж ірландського краю, про який не до снаги було не написати й Рею Бредбері. Утім, роман далеко не про пейзажі. Кожна декорація намертво прикріплена до тамтешніх обивателів; за непримітною, здавалося б, побутовою балачкою, а то й безмовною мізансценою, криється життя народу, на котрий автор впритул поглипує, прислухаючись до його серцебиття.

Цією добіркою сучасної української прози «Видавництво Богдан» започатковує серію «Лінія любові», в якій розповідатиметься про взаємини чоловіків і жінок у всій їхній розмаїтості. Бо ж у кожного своя, індивідуальна лінія любові, як і лінія життя чи лінія долі. Тема кохання — одна з найпопулярніших серед читачів різного віку.

Брати Гонкури – це одні з основоположників натуралізму в французькій літературі, а «Жерміні Ласерте» – мабуть, їхня найбільш неоднозначна річ. Це історія гріхопадіння служниці Жерміні – описана від сумної юності до не менш сумної смерті, історія безвихідна, затхла, пройнята брудною фізіологією. Практично нарівні з Жерміні присутня й інша головна героїня – мабуть, єдина позитивна у цій історії – мадемуазель де Варандейль, господиня Жерміні, в її образ вкладено всі уявлення братів Гонкур про чесноти і праведний спосіб життя.

У романі реконструйовано життя Дори Маар протягом періоду, коли вона була важливою частиною паризького сюрреалістичного мистецького кола. Поль Елюар, Жак Лакан, Жорж Батай та багато інших художників, поетів і філософів, з якими приятелювала жінка, — частина цієї захопливої оповіді, що розкриває близькість і залежність Дори від Пабло Пікассо: чоловіка, котрий у всьому, починаючи від знайдених у смітті дротиків та закінчуючи дружинами й коханками, бачив лише матеріал для творчості. «Дора та Мінотавр: моє життя з Пікассо» — величний портрет жінки, яка поділяла ідеали пристрасного генія.

У романі «Дамське щастя» (1883 р.) всесвітньовідомого і завжди популярного Еміля Золя (1840–1902) зображено з дивовижною експресивністю становлення сучасної роздрібної торгівлі, усі пастки, які вона вправно розставляє на легковірних покупців в універсальних магазинах. І водночас це зворушлива історія палкого, відданого, ніжного, сором’язливого, цнотливого і несамовито гордого кохання простої продавчині з провінції до власника та директора великого і розкішного магазину, прообразом якого ще й досі можна помилуватись, відвідавши паризький універмаг “Printemps”. І, звичайно, і тло, і один з головних героїв роману — сам Париж, його перебудова, прощання з запліснявілою давниною, відкриття..

Початок XVI століття. Двох підлітків з подільського села викрадають татари. Після років поневірянь один з них опиняється у Нідерландах, що перебувають під владою імператора Карла V Габсбурга, де стверджується як мореплавець, митець та воїн.

«Великий Ґетсбі» — найзнаменитіший з романів Френсіса Скотта Фіцджеральда. Вишукана і дивовижна історія «шляху нагору» і «життя нагорі» сильного чоловіка, який щиро вважав, що, досягши вершин влади і багатства, можна заразом отримати й щастя. Втрата ілюзій його була повільною і надзвичайно болючою….

У цій збірці – 11 оповідань видатного американського письменника Рея Бредбері, написаних у період з кінця 50-их і до кінця 80-их років минулого століття та вперше перекладених українською мовою. Зауважимо, що всі ці тексти – з так званого «ірландського циклу», над яким автор працював довгі роки. Жанрове розмаїття оповідань припаде до смаку найбільшим гурманам: вас вразить реалізм «Жебрака на мосту О’Коннелла», «Першої ночі Великого Посту», «П’єм за лорда дорогого, ну а решта – стременного!», «Шаленої ночі у Ґолуей» й «Страшної аварії минулого понеділка», захопить містицизм і психологізм «Банші», фантастичні оповідання «Холодний і теплий вітри» й «Дракон» змусять задуматися про цінність..

Зміст: Усмішка – Переклав Ярослав Веприняк Коса – Переклала Марта Томахів Туманний горн – Переклав Богдан Стасюк Силова установка – Переклав Богдан Стасюк Банка – Переклав Віталій Ракуленко Присмерковий пляж – Переклав Богдан Стасюк Марення в гарячці – Переклав Богдан Стасюк Так померла Рябушинська – Переклав Богдан Стасюк Хлопці, вирощуйте велетенські гриби у підвалі! Переклав Богдан Стасюк Нав’язливий привид новизни – Переклала Ірина Бондаренко Жінки – Переклала Олена Венгер Мить у сонячнім промінні – Переклала Марія Шурпік Шмаркач Маꥳллахі – Переклала Ірина Бондаренко Примітки