Вілл Кемпен дізнався про себе страшну правду: він Темний Король. Він той, хто зруйнував старий світ, і той, чиєму поверненню століттями намагалися запобігти Хранителі. Та тепер Орден винищено, його Чертог у руїнах, а на світ насувається ще страшніша небезпека.

Пакат, авторки бестселерів трилогії The Captive Prince (Полонений принц) і графічних романів Fence (Фехтуй). Книга «Темне сходження», перша книга трилогії, отримала австралійську премію Aurealis 2021 року за найкращий фентезійний роман. Вілл Кемпен тяжко працює в лондонських доках і боїться за своє життя.

Життя Олексія кардинально змінилося восени. Обставини змушують його залишити обласний центр та перебратися з сім’єю до провінційного містечка. Там на нього очікує батьківський спадок – просторий маєток зі старим будинком, де приховані таємниці Олексієвої сім’ї, до яких він ледь торкнувсь у дитинстві.

«П’ята пора» відкриває читачам світ Затишшя — багатостраждального континенту, що, за гіркою іронією, тисячоліттями не знає тиші та спокою, і де людство полишене на милість Батечка Землі. Обранці Землі — орогени, які володіють здатністю відчувати планету й переспрямовувати земну енергію, відвертаючи або спричиняючи лихо. Раз на кількасот років аномальна сейсмічна активність зумовлює смертельні захмарення й холод, що можуть тривати роками, і які прадавня наука, викарбувана в камені, іменує П’ятою порою.

Григір має талант потрапляти не туди, куди слід, складні взаємини з коханою, проблеми на роботі та ще й страшне прокляття на додачу. Тож коли одного дня до нього звертається загадковий незнайомець у шафрановому плащі й пропонує розв’язати усі питання, хлопець наважується ризикнути. Однак, маючи такі таланти, Григір потрапляє зовсім не туди, куди сподівався, а власне — в загадкове місто Сколовар, з якого не може вибратися, не вступивши в боротьбу з живими, мертвими, поторочами, а також корумпованою бюрократією.

Поміж нічого та посеред ніде стоїть стара кам’яна фортеця. В її стінах облаштувався Прихисток — інтернат, сповнений таємниць і жахіть. Відірвані від світу, місцеві живуть у власній реальності, підпорядкованій суворим правилам і ритуалам.

У новій книжці сучасної американської письменниці Нори Джемісін (н.1972) ідеться про взаємопроникнення людей і міст, де вони живуть, на основі розвитку фантастичного сюжету: невідома інопланетна біла сила прагне знищувати міста, в даному випадку Нью-Йорк, але кожен із його п’ятьох великих районів (Мангеттен, Бронкс, Бруклін, Квінс, Стейтен-Айленд), має свою аватару, є ще й аватара всього міста, завдяки їхнім спільним діям під час різноманітних пригод місто щастить урятувати. Твір пронизаний людською теплотою і витонченим психологізмом, ми бачимо звичайних, мало не пересічних людей, які проймаються інтересами міста, відчувають свою спорідненість із ним і ревно боронять його. Ну, а головний..

Кожне місто має свого ґазду. Господар Львова раптом зникає. А вже наступного дня місто накриває дивна хвороба забуття.

Ланселот, або Лицар воза – це знаменитий лицарський роман XII століття про одного з головних героїв легенд про короля Артура. Сюжет цього шедевра старої європейської літератури усім відомий: рицар Ланселот закоханий у королеву Гвеневру, яка є дружиною короля Артура. Це почуття, що виражається в куртуазному служінні Дамі, визначає поведінку Ланселота: заради Гвеневри він здійснює неймовірні подвиги та, потрапляючи в найнебезпечніші ситуації, виявляється переможцем, адже любов надає йому сили.

Шістнадцятилітній Микола Бутенко міг завше запросто підвищувати температуру долонь. От не захоче йти до школи, потримає термометр у руці… А за чотири дні до випускних іспитів, на лісовій галявині, начитавшись фентезі, несподівано утворив між долонями жовтожару палахтючу кульку й, злякавшись, відштовхнув від себе. …А далі була інша реальність.

Дракони милосердні! Дайте мені вивчити всі несимпатичні ієрогліфи та знайти роботу, хіба я багато прошу? Схоже, як для колишньої найманки, надмірно.

Чи шторм лишає щось по собі? Кажуть, наші острови і є його слідом. Спокою тут не було і не буде, та мені байдуже.

Чи шторм лишає щось по собі? Кажуть, наші острови і є його слідом. Спокою тут не було і не буде, та мені байдуже.

Між королівствами Гранар і Фідера майже два століття існувала угода, яка мала не допустити появи нищівників — чаклунів із руйнівною магічною силою. Але угода порушується, коли юний шукач коштовного каміння, на ім’я Барв, натрапляє у лісі на незвичайну дівчинку Волошку. За сім років пробуджується стародавнє закляття, яке може дати значну військову перевагу одному з королівств.

Водяник — не людина, хоч і вміло прикидається. У нього свої цінності й таємниці. Його натура двоїста, темна сутність, що живе в ньому, ніколи не затихає назавжди.