У тривалій історії європейської прози знайдеться не так уже й багато творів впливовіших і популярніших, ніж роман про лицарство Амадіса з Ґаллії. Звісно ж, герой цього роману, Амадіс Ґальський, став найвідомішим і найсміливішим лицарем у всій іспаномовній (та й не тільки) літературній традиції, тобто до тих пір, поки причинний пан із Ламанчі не вирішив наслідувати його. Хоча оригінальний автор роману невідомий (Ґарсі Ордоньєс де Монтальво є почасти номінальним автором), це не завадило «Амадісу Ґальському» стати першим великим бестселером епохи книгодрукування.

Україна повертається на політичну мапу світу. Молода держава стикається з новими загрозами — людськими і надприродними. На її захист стає таємна неурядова організація — Агенція «Незалежність».

«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє. Запрошений на футурологічний конгрес в одну із латиноамериканських країн, Ійон Тихий зрештою потрапляє у світ, де всім і всіма заправляє Хімія, а якщо точніше — розпорошені у повітрі хімічні субстанції, завдяки яким страшна, похмура, антиутопійна реальність стає реальністю утопійною.

«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє. Запрошений на футурологічний конгрес в одну із латиноамериканських країн, Ійон Тихий зрештою потрапляє у світ, де всім і всіма заправляє Хімія, а якщо точніше — розпорошені у повітрі хімічні субстанції, завдяки яким страшна, похмура, антиутопійна реальність стає реальністю утопійною.

«Фіаско» — чи не найпохмуріший твір видатного польського фантаста С. По суті, це розповідь про спробу контакту земної місії із цивілізацією далекої планети Квінта, контакту, який обернувся для землян цілковитим провалом, а для квінтян — тотальним небуттям. Своїм «Фіаско» письменник наче стверджує, що людство доти буде приречене на поразку, допоки не вийде із платонівської печери, в якій само себе ув’язнило.

Браян Олдісс почав видавати свої твори у 50-х роках минулого сторіччя. А в 60-х упорядкував три антології наукової фантастики, з яких згодом склався Пенґвінівський омнібус наукової фантастики (1973). Відтоді ці томи й перевидаються в тій чи іншій формі.

Отож, остання, четверта книга із квадрології «Пісні Гіперіона». Проблеми героїв стають глобальнішими, ставки підвищуються. Звичайні люди виявляються учасниками подій світового масштабу.

Америка, недалеке майбутнє (а з нашого погляду — альтернативне минуле). Глобальні проблеми розв’язано, але людина — це досі людина, хоч і підкорює космос. Чарльз Рендер, елітний психотерапевт, допомагає клієнтам позбутися психологічних розладів, формуючи їхні сни й беручи в них активну участь.

Фахівця з інопланетного життя Леннарта Ярека, видатного ксенолога, члена Міжпланетної академії вивчення людини, звинувачують у геноциді мешканців планети Вітер. Він умисно визнав їх тваринами, а не розумним видом, і дозволив людям колонізувати планету. Тож Яреку загрожує найжахливіший з усіх вироків: двадцять років вигнання на безлюдній, спустошеній планеті вічної зими лише з комп’ютером, власними спогадами і жахіттями.

Нездоланна прірва у тисячі літ розділяє світ технології і світ казки. В одному літають зі швидкістю світла космічні кораблі, в іншому прекрасна жінка шукає і втрачає чарівний нашийник, який зрештою потрапляє до рук дивного прибульця і супроводжує його у мандрах і пригодах. А обидва світи поєднуються в один — світ Роканнона, з якого почався один з найзначиміших циклів фантастики ХХ століття, вершинне творіння Урсули Ле Ґвін.

Заголовний герой цього циклу науково-фантастичних оповідань С. Лема хоч і є космічним пілотом, але, здається, міг би бути одним із нас. У Піркса немає жодного героїзму, він, як і ми, часто переживає через дрібниці, сумнівається, панікує.

«Ресторан “Кінець Світу”» — друга книга пенталогії Дуґласа Адамса, продовження пригод землянина Артура Дента, бетельгейзіянина Форда Префекта — приятеля Дента, ще одного бетельгейзіянина, екс-Президента-утікача Галактики, напідвоюрідного брата Форда — Зафода Бібльброкса, землянки, подружки Бібльброкса і просто шедевральної чувихи Тріції МакМіллан та маніакально-депресивного робота-андроїда на ім’я Марвін. Книга навчить читача: — як правильно, по-англійськи, заварювати чай, щоб не порушити системи керування космічного корабля; — як викликати духів предків, щоб ті не капали вам на мозок; — як визначати своє мізерне місце в нескінченності Всесвіту й залишитись сповна розуму; — як позбутися..

«Планета мавп» — науково-фантастичний роман французького письменника П’єра Булля, написаний у формі щоденника. Його головний герой — журналіст Улісс Меру, який у складі космічної експедиції потрапляє на планету, де правлять розумні мавпи, а люди, тупі тварини, не зуміли піднятися вище по еволюційних щаблях. Сповнена їдкої іронії, ця книжка була і зостається рефлексією на тему соціальних змін і вічного циклу розвою і занепаду великих цивілізацій.

Продовжуючи мандрівку планетами Ліги, розпочату у «Світі Роканнона», ми разом з прибульцями із Землі опиняємося у глибинах космосу. Не чекайте описів технічних чудес — їх забороняє закон культурного ембарго. Зате буде справжнє кохання, справжня дружба і справжня спільнота людей різних рас, які разом протистоять найтяжчим випробуванням — навалі загарбників і грізній зимі, що триває чверть людського життя.