The documentary chronicle of Russia’s full-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022, reminds the reader of the tragic and heroic events of the second month of the war. Publications of daily news, reports from official sources, speeches, and appeals of the President of Ukraine are arranged chronologically. In the second month of the war, the north of Ukraine was liberated from Russian invaders.

Московська війна на знищення цивілізацій «Україна» і «Європа» триває четверте століття поспіль. Книга, яку ви тримаєте в руках, я написав багато років тому, насамперед, для себе самого. Аби спробувати зрозуміти обставини народження та життя держави, країни, рідного міста, народу, соціальної верстви, родини, в яких виростав та розвивався, релігійної (і не тільки) спільноти, до яких приєднався з доброї волі при здоровому глузді та твердій пам’яті.

24 лютого 2022 року, коли українські міста прокинулись від вибухів, ворог планував «блискавично» підкорити країну, вбиваючи мирних мешканців і знищуючи міста, але українці героїчно чинили опір. Кремль не зміг реалізувати план швидкого захоплення України та зміни влади в країні. Головною перепоною для окупантів стали єдність українців та стійкість ЗСУ разом з іншими силами оборони України, а ціною опору — тисячі жертв серед цивільного населення, зруйновані долі мільйонів українців через втрату близьких, дому,.

The third month of Russia’s full-scale, aggressive invasion of Ukraine. The armed forces of Ukraine are repelling the invaders, despite the difficult situation in the east and south of the country. The aggressor uses terror, massive missile strikes, and aerial bombs.

Наступ ЗСУ на Харківщині, що продемонстрував переможне мислення українського командування і виявив повну неспроможність невмотивованих та погано екіпірованих росіян боротися проти сучасного, стратегічно й тактично добре керованого українського війська, переріс у наступ на північній Донеччині та Луганщині. Переможний рух нашої армії продовжується і повне звільнення нашої території — це питання часу. Цивілізований світ зрозумів, що краще перестати зважати на чергові російські «червоні лінії» і допомогти українцям зброєю та грошима, визнанням агресії й запереченням російської брехні, посиленням санкцій для росіян.

На восьмому місяці повномасштабної війни, втративши перевагу на фронті, держава-агресор здійснювала нові злочини проти мирних громадян України. Відбулася спроба анексії окупованих територій через проведення псевдореферендумів. Дрони-камікадзе атакували міста.

Різні за структурою тексти книги «Чому Україна переможе Роzzію» поєднує спільна ідея. Вони являють собою системний виклад фактів споконвічного протистояння двох межових позицій: волі з боку наших предків і сучасних українців та рабства, носієм якого є Росія не одне століття поспіль. Авторами статей є знакові для сучасної України люди: доктор юридичних наук, професор Наталя Крестовська; письменник, кандидат історичних наук Віктор Савченко; доктор історичних наук, професор Тарас Гончарук; магістр Ксенія Сорокіна; історик та письменник Олександр Бабіч.

Російсько-українська війна триває дев’ятий рік. Російський агресор на дев’ятий місяць повномасштабного вторгнення від активних дій на фронті, де не може здобути перемоги, перейшов до терористичних актів проти мирного населення України, знищуючи об’єкти критичної інфраструктури, житлові будинки, лікарні, школи. Натомість Збройні сили України перегруповуються, нарощують резерви, зміцнюють оборону і поступово звільняють рідну землю.

Книга, яку ви тримаєте в руках, — про історію збройного опору в 1943—1950-х рр. на територіях сучасних західних областей України та деяких східних воєводств Польщі, які тоді перебували у складі міжвоєнної Польської Республіки, Румунії, СРСР, Чехословаччини, Угорщини, а також нацистської Німеччини. Добре знайомі абревіатури ОУН і УПА злилися в нерозривну цілість.

Конфлікт навколо персони Степана Бандери роздмухується зацікавленими політичними та окремими представниками псев­до­наукових кіл у сучасних Україні, Росії та Польщі, зводиться до примітивного: «за» чи «проти»? І за будь-якого з двох варіантів людина, яка відповідає, автоматично потрапляє в табір навіть не опонентів — кровних ворогів. Яку Українську Самостійну Соборну Державу хотіли бачити, про яку мріяли і за яку гинули в незліченній до сьогодні кіль­кості ті, хто називали себе «українськими націоналістами»?

Микола Іванович Міхновський (1873–1924) — український політичний і громадський діяч кінця XIX — початку XX ст. Його брошура «Самостійна Україна», написана 1900 року, якийсь час виконувала роль політичної програми Революційної української партії. Вперше праця була видана у Львові 1900-го.